Розроблено концепцію розвитку законодавства про благодійну діяльність Друк

Українським незалежним центром політичних досліджень підготовлено концепцію розвитку законодавства України про благодійну діяльність. Концепція розвитку законодавства України про благодійну діяльність є програмним документом, що розробляється на підставі взаємодії органів державної влади, організацій громадянського суспільства та інших заінтересованих осіб, та відповідно до Конституції України, Концепції сприяння органами виконавчої розвитку громадянського суспільства, Програму діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків", Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій у Європі.

Українським незалежним центром політичних досліджень підготовлено концепцію розвитку законодавства України про благодійну діяльність. Концепція розвитку законодавства України про благодійну діяльність є програмним документом, що розробляється на підставі взаємодії органів державної влади, організацій громадянського суспільства та інших заінтересованих осіб, та відповідно до Конституції України, Концепції сприяння органами виконавчої розвитку громадянського суспільства, Програму діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків", Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій у Європі.

Концепція розвитку законодавства України про благодійну діяльність
(проект для громадського обговорення)

1. Концепція розвитку законодавства України про благодійну діяльність є програмним документом, що розробляється на підставі взаємодії органів державної влади, організацій громадянського суспільства та інших заінтересованих осіб, та відповідно до Конституції України, Концепції сприяння органами виконавчої розвитку громадянського суспільства, Програму діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків", Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій у Європі.

2. Мета Концепції

Сучасний стан законодавчого регулювання благодійної діяльності в Україні не забезпечує доступу осіб до благодійної допомоги в тих випадках та обсягах, які забезпечують гарантовані Конституцією та законами України права, зокрема, на соціальний захист і забезпечення, охорону здоров’я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, достатній життєвий рівень.

Забезпечення цих прав виключно діями установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, не є оптимальним з точки зору ефективності та необхідних ресурсів.

Саме благодійна діяльність приватних осіб – від сусідів і роботодавців до міжнародних благодійних фондів – є передумовою гнучкості, адресності та інноваційності у забезпеченні указаних прав; а для окремих соціальних груп вона є єдиним практично доступним та оперативним джерелом соціальної допомоги.

Створення сприятливих умов для суб’єктів благодійної діяльності як мета Концепції потребує внесення істотних змін до законодавчих актів України, що регулюють, зокрема, види та форми благодійної діяльності, оподаткування її суб’єктів та одержувачів благодійної допомоги, а також пов’язані адміністративні послуги.

Зацікавленими сторонами в розробці Концепції виступають громадяни України як потенційні донори та одержувачі благодійної допомоги, благодійні організації, корпоративні благодійники, органи державної влади, державні і комунальні соціальні установи(лікарні, бібліотеки, заклади освіти, тощо).

3. Аналіз основних причин проблем законодавчого регулювання

Основними причинами проблем у законодавчому регулюванні благодійної діяльності в Україні є:

3.1. Відсутність єдиної державної політики підтримки благодійної діяльності

Сучасна державна політика підтримки благодійної діяльності не є системною і формується розрізненими зусиллями окремих органів. Не існує встановлених законодавчими актами узгоджених переліків цілей та видів благодійної діяльності і критеріїв її визнання, єдиної системи реєстрації благодійних організацій, вимог до звітності суб’єктів благодійної діяльності.

Суперечливі положення законодавства про соціальну рекламу, меценатство та спонсорство не сприяють формуванню в суспільстві культури благодійності і поваги до благодійної діяльності як такої.

Крім того, оцінка імовірних втрат будь-яких бюджетних надходжень внаслідок податкових та інших пільг у сфері благодійної діяльності не супроводжується аналізом ефективності використання відповідних ресурсів суб’єктами благодійної діяльності та одержувачами благодійної допомоги.

Тому оцінка ефективності благодійної діяльності взагалі не потрапила до пріоритетів державної політики в Україні.

3.2. Обмежений доступ осіб до благодійної допомоги та інформації про її суб’єктів

Вказані вище недоліки законодавчого регулювання, а також відсутність загальнодоступних реєстрів благодійних, неприбуткових організацій та інших суб’єктів благодійної діяльності, чітких вимог щодо звітності за використання навіть цільової благодійної допомоги позбавляють чимало осіб доступу до життєво необхідних їм ресурсів.

Соціологічні дослідження свідчать, що хоча майже 20% громадян України потребують благодійної допомоги щодо оплати ліків та медичних послуг принаймні раз на рік, 60% з них не звертаються по допомогу, бо не знають, до кого звернутися, а ще 10% не знають, хто може надати допомогу в потрібному їм обсязі і формі.

3.3. Відсутність законодавчого регулювання окремих видів і форм благодійної діяльності

Чинне законодавство України не регулює особливості багатьох видів і форм благодійної діяльності, навіть якщо їх прямо передбачає: це стосується, наприклад, проведення благодійних аукціонів, конкурсів, лотерей, інших масових благодійних заходів, в тому числі із застосуванням засобів електронного зв’язку і телекомунікацій.

Законодавство не встановлює перелік товарів, які можуть бути визнані гуманітарною або іншою благодійною допомогою, і критерії такого визнання, що призводить до численних зловживань і підриває суспільну довіру до суб’єктів благодійної діяльності в цілому.

Крім того, законодавче регулювання надання соціальних послуг не поширюється на благодійну діяльність попри те, що їх види переважно є дуже близькими або тотожними. Державні стандарти соціальних послуг не затверджено протягом п’яти років після набрання чинності відповідним законом, що не може визнаватися прийнятною практикою.

3.4. Неузгодженість норм законодавства про оподаткування

Яскравим прикладом такої неузгодженості є перехідне положення закону „Про податок з доходів фізичних осіб”, яке забороняє включати до складу податкового кредиту витрати на лікування навіть близьких родичів до прийняття закону про медичне страхування. Хоча очевидно, що за умов найвищої в Європі смертності та найнижчої тривалості життя громадян соціальна держава повинна діяти за іншою логікою, а саме, дозволити включати до податкового кредиту всі подібні витрати, не покриті коштами обов’язкового страхування (що, до речі, прискорило б і прийняття відповідного закону).

Водночас закон „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачає скорочення бюджетних асигнувань державним і комунальним установам на суму одержаної ними благодійної допомоги, в тому числі у формі медичного обладнання. Сукупний вплив подібних норм дорівнює прямим обмеженням права громадян на життя та охорону здоров’я.

Законодавство не встановлює також чіткого розміру благодійної допомоги, звільненої від оподаткування, і забороняє змінювати цей розмір протягом року незалежно від рівня інфляції, змін розміру прожиткового мінімуму тощо.

Україна мало не єдина країна в Європі, що застосовує мінімальний поріг для благодійних пожертв: два відсотки для юридичних і фізичних осіб, що перевищує, до того ж, середньосвітовий рівень фактичних пожертв (1,8% доходу), але водночас обмежується сумою одержаної заробітної плати.

Нарешті, реальна ставка податку на додану вартість в Україні є найвищою серед країн, які запровадили цей податок, і суб’єкти благодійної діяльності наразі позбавлені права і на податковий кредит, і на застосування зниженої ставки, як того вимагає законодавство Європейського Союзу.

На підставі соціологічних та експертних досліджень перелік основних причин проблем законодавчого регулювання благодійної діяльності в Україні може бути уточнений та доповнений.

4. Очікувані результати та показники реалізації Концепції

Оцінка розвитку законодавства про благодійну діяльність передбачає, зокрема, досягнення таких результатів:
Формування єдиної державної політики підтримки благодійної діяльності
Забезпечення доступу осіб до благодійної допомоги та інформації про суб’єктів благодійництва
Прозоре надання соціальних послуг та інших форм благодійної допомоги
Застосування податкових пільг як стимулів для благодійної діяльності
Спрощення процедур створення та реєстрації благодійних фондів

Важливою особливістю законодавчого регулювання у вказаній сфері є те, що очікувані прямі витрати бюджетних коштів є мінімальними; натомість оцінка імовірних втрат бюджетних надходжень повинна супроводжуватися аналізом ефективності використання відповідних ресурсів суб’єктів благодійної діяльності.

5. Порівняльний аналіз варіантів розв’язання проблем законодавчого регулювання благодійної діяльності

Більшість з-поміж указаних вище проблем законодавчого регулювання має альтернативні варіанти розв’язання та має неоднакові наслідки щодо додаткових ресурсів та витрат, пов'язаних із благодійною діяльністю.

Проблема: відсутність узгоджених переліків цілей та видів благодійної діяльності і критеріїв її визнання, єдиної системи реєстрації благодійних організацій, вимог до звітності суб’єктів благодійної діяльності

Варіанти розв’язання: уточнення указаних переліків, процедур та вимог у нормативних актах органів виконавчої влади; встановлення цих переліків, процедур та вимог у спеціальних законах про окремі види і форми благодійної діяльності та підзаконних актах (зокрема, про гуманітарну допомогу, рекламу, волонтерську діяльність тощо); встановлення цих переліків, процедур та вимог спеціальним законом про благодійну діяльність

Рекомендується: внесення змін до спеціального закону про благодійну діяльність для забезпечення правової визначеності (скасувати вимоги щодо територіального статусу благодійних організацій; встановити перелік документів, строків і вартості процедур легалізації, гармонізованих із законом про державну реєстрацію юридичних осіб, визначити засади функціонування реєстру неприбуткових організацій, визначити особливості правового статусу благодійних фондів, ендавментів та установ, волонтерів, спонсорів і меценатів)

Проблема: відсутність загальнодоступних реєстрів благодійних, неприбуткових організацій та інших суб’єктів благодійної діяльності

Варіанти: включення додаткових відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних фізичних осіб; ведення спеціального реєстру неприбуткових організацій.

Рекомендується: ведення спеціального реєстру неприбуткових організацій.

Проблема: відсутність законодавчих норм щодо особливостей певних видів і форм благодійної діяльності (благодійних аукціонів, конкурсів, лотерей, інших масових благодійних заходів, в тому числі із застосуванням засобів електронного зв’язку і телекомунікацій)

Варіанти: уточнення особливостей певних видів і форм благодійної діяльності у нормативних актах органів виконавчої влади; встановлення цих особливостей у спеціальних законах про окремі види і форми благодійної діяльності та підзаконних актах (зокрема, про гастрольні заходи, про телекомунікації тощо); встановлення цих особливостей спеціальним законом про благодійну діяльність

Рекомендується: внесення змін до спеціального закону про благодійну діяльність для забезпечення правової визначеності.

П
роблема: чинні норми про податковий кредит щодо податків на прибуток підприємств і доходи фізичних осіб не є стимулами для благодійної діяльності, відповідно, юридичних та фізичних осіб

Варіанти: підвищити розмір податкових кредитів; встановити додаткові вимоги або обмеження щодо податкових кредитів; встановити знижені ставки податку на суму благодійних пожертв

Рекомендується: встановити знижені ставки податку на суму благодійних пожертв

Проблема: чинні норми законодавства про податок на додану вартість значно збільшують витрати на благодійну діяльність фізичних та юридичних осіб

Варіанти: зменшити ставку податку на додану вартість; поширити на суб’єктів благодійності права на податковий кредит; встановити знижену ставку або ставки податку на додану вартість

Рекомендується: встановити знижені ставки податку на суму благодійних пожертв

Проблема: чинні норми закону не дозволяють чітко визначити звільнений від оподаткування розмір благодійної допомоги фізичним особам.

Варіанти: підвищити фіксований розмір звільненої від оподаткування благодійної допомоги фізичним особам; підвищувати розмір звільненої допомоги відповідно до розмірів прожиткового мінімуму; поширити знижену ставку податку на вартість благодійної допомоги

Рекомендується: підвищувати розмір звільненої допомоги відповідно до розмірів прожиткового мінімуму

6. Способи (кроки) розв’язання проблем законодавчого регулювання благодійної діяльності

Підготовчий етап реалізації Концепції передбачає деталізований аналіз визначених проблем законодавчого регулювання благодійної діяльності в Україні, можливих шляхів їх розв’язання з урахуванням кращих практик у сфері благодійної діяльності (в т.ч. міжнародних).

Створення сприятливих умов для благодійної діяльності в Україні потребує розробки у 2008-2010 роках проектів законодавчих актів, які безпосередньо пов’язані з регулюванням такої діяльності, а саме:

  • підготовка змін до закону "Про благодійництво та благодійні організації”
  • підготовка змін до закону "Про податок з доходів фізичних осіб”
  • підготовка змін до закону "Про податок на додану вартість”
  • підготовка змін до закону "Про оподаткування прибутку підприємств”
  • підготовка та ухвалення Постанови КМУ "Про порядок ведення Реєстру неприбуткових організацій".


Прийняттю проектів законодавчих актів має передувати етап їх оцінки, в тому числі шляхом громадських та експертних обговорень, організації парламентських слухань, та інших заходів взаємодії громадськості та органів державної влади.

Набрання указаними актами чинності не є кінцевим кроком реалізації Концепції, адже оцінка законодавчого регулювання базується на практиці та наслідках його застосування.

Громадський моніторинг виконання цих законодавчих актів та періодичні офіційні доповіді щодо реалізації з точки зору оцінки ефективності законодавчого регулювання та необхідних для їх реалізації ресурсів, як державних, так і приватних.

Реалізація кожного етапу потребує публічності та належної інформаційної підтримки.


Наведений далі аналіз є орієнтовним та може потребувати розширення та уточнення під час опрацювання Концепції.

 

 

  Український незалежний центр політичних досліджень
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST