«Конституція для Лева» або чи потрібен Львову новий статут? Друк
Як часто в руки ви берете Конституцію України? Ну, якщо ви не юрист-практик, напевно основний закон держави не ваша настільна книга. Проте ви певно чули, що в Конституції говориться про те, що в нас медицина та освіта безкоштовні, а вибори в парламент раз на чотири роки. Але в житті українця все по-інакшому – освіта та послуги установ охорони здоров’я коштують чимало, а вибори в Раду ми останнім часом пережили стільки раз, що можна записувати в книгу рекордів Гінесса. 

lion.jpgЯк часто в руки ви берете Конституцію України? Ну, якщо ви не юрист-практик, напевно основний закон держави не ваша настільна книга. Проте ви певно чули, що в Конституції говориться про те, що в нас медицина та освіта безкоштовні, а вибори в парламент раз на чотири роки. Але в житті українця все по-інакшому – освіта та послуги установ охорони здоров’я коштують чимало, а вибори в Раду ми останнім часом пережили стільки раз, що можна записувати в книгу рекордів Гінесса.

От тому Конституція мало чим цікавить. Не цікавить, бо не можливо впливати на 450 народних обранців, коли ти в своєму містечку, а Київ далеко. Але в львів'ян є нагода, чи шанс, чи перспектива керувати поточними та майбутніми справами рідного міста. Як? Через положення Статуту Львівської територіальної громади. На думку «батьків» проекту нової концепції львівського Статуту, цей документ раз і назавжди повинен вирішити питання, ну наприклад, меж Львова. Чи вважати львів'янином мешканця Винників, Рудна…? «А як же ж!» - вигукнуть тисячі винниківців, руднівців. А я вам так скажу, де то написано, що вони мешканці Львова і чому мають право обирати двох мерів – Львова та свого містечка? Така невизначеність на перший погляд здається не суттєвою. Але, якщо через невизначеність меж влада не може визначити, хто має фінансувати ті самі установи охорони здоров'я та освіти Львова та околиць, то це повинна зробити громада, ні? От тому мешканцям Львова пропонується вирішити низку соціально-економічних, юридичних, культурних питань та закріпити то все в Статуті. Бо щоб в наступний раз тисячі власників малих архітектурних форм, себто кіосків з тютюном та жувальними гумками, не виходили на вулиці міста і без законних підстав не вимагали у міськради узаконити їх бізнес. І щоб наступного разу через мітинг кіоскерів не виникали корки в центрі Львова, а мешканці не скаржилися на бездіяльність влади та погані дороги. Якісний Статут Львову потрібен! Хто проти, то й не львів'янин. Хто за, - читай далі!

Власне діюча редакція Статуту Львова була прийнята ще за часи колишнього мера Куйбіди. Проте львів'яни досі не знають про його існування, а влада не користувалась взагалі. Навіть на офіційному інтернет-сайті Львова його не знайти. Наступний львівський мер Буняк згадав про львівський Статут коли балотувався вдруге, в акурат за кілька днів до виборів на посаду голови міста в березні 2006-го. Напевно була така робота над Статутом, що вже версію аля Буняка теж ніхто не пам'ятає.

Отже, теперішній мер Львова Садовий став спадкоємцем нікому невідомого і забутого Статуту. Молодий мер включив питання про Статут у свою передвиборчу програму, але згадав про документ лише в березні 2007 року та ініціював створення спецробочої групи. Він не просто згадав, його команда вирішила оновити статут і переписати. Нову концепцію Статуту львівської громади робоча група презентувала в грудні 2007 і запланували, що «Конституцію Львова» ми отримаємо як раз на день народження нашого рідного міста, себто в травні 2008-го.
Скажемо наперед, що створення та використання Статуту в житті мешканців – не просто забаганка чи, як показує практика, передвиборчий рекламний трюк. Можливість прийняття статуту для кожного міста закріплено між іншим у Законі України «Про місцеве самоврядування», у статті 19-й. І по законам жанру в Статуті мають бути закріплені ті правові норми, яких нема в Конституції та законах України. Такі, як вище названі питання визначення меж міста, а ще - чи можна вважати мешканцем міста людину, яка має квартиру у Львові, а проживає в Києві, який має бути текст присяги кожного новообраного мера і в, кінці кінців, хто дає дозвіл на встановлення кіоску або гаражу.

На разі над новим Статутом працюють 15 львів'ян. Це члени спецробочої групи, серед яких представники громадських організацій, депутати з кожної фракції міськради і представники львівського виконкому. До кінцевого терміну «здачі» Статуту не так далеко і члени спецгрупи вирішили, що кожен з них буде працювати над тим розділом Статуту, який йому ближче по тематиці. Таких розділів 11. В кінці зими громаді Львова буде запропонований результат праці 15-ти львів'ян на розсуд мешканців міста і для збору їх пропозицій. Громадські слухання та юридична експертиза теж чекають новий Статут, але обов'язково після всіх зауважень та побажань від львів'ян. Щоб не сталося, як завжди – «для галочки». Щоб саме ви отримали свою міську Конституцію, Біблію, інструмент впливу на владу. І щоб не навпаки.

До ваших роздумів коментарі членів робочої групи по створенню Статуту львівської територіальної громади - пана Романа Кошового та пана Олександра Неберикута.

Роман Кошовий - керівник Комітету виборців України у Львівській області, львів'янин. Ми зустрілись з ним, коли у Львові панувала після різдвяна атмосфера. По місту гуляли вертепи, туристи та львів'яни насолоджувалися першими днями нового року. Але пан Кошовий зазначив, що для Львова туристи – це погано. Вони не залишають значущих коштів, які б наповняли міську скарбницю. Переважно їдуть до Львова не заможні туристи, бо для заможних ще в місті не та інфраструктура. Яку, до речі, теж треба створювати та розвивати разом з громадою. А на під ставі чого? На підставі Статуту. От чим поділився пан Кошовий:

- Я приймав участь в створенні статутів в 6 містах України. Радий тим, що тепер свої знання та сили можу використати на благо рідного міста. До речі, Львів буде 19-м містом України зі Статутом. Взагалі, страшна помилка, що в конституції не передбачено обов'язкове прийняття статутів та їх використання у повсякденні мешканців. В сусідній Польщі – це норма. Український досвід створення Статуту негативний. Дуже політизований. Не тільки в нас, але і в інших містах статут є формальним, про нього взагалі забувають, ним не користуються.

Те, що статут Львова треба переробляти в мене сумнівів не виникало, тому що стара редакція для мене, як львів'янина не існувала. Хоча опонентів, які проти нової редакції було достатньо. Те, що в робочій групі по створенню нового Статуту є представники громадських організацій це добре, адже якість роботи групи таким чином, на мій погляд, тільки збільшилась. На разі Статут має структуру, «скелет», тобто кількість розділів та їх основний зміст. Тепер наша задача наповнити його «м'ясом». Я зголосився працювати над розділом про участь громади в самоврядуванні міста та їх гарантії, також цікаво попрацювати над розділом про міське самоврядування. Буду лобіювати, щоб щодо обговорення нового статуту залучити як можна велику кількість мешканців Львова, щоб проект Статуту став доступний для кожного, для того, щоб кожен висловив свою думку, надав свою пропозицію. Обов'язково Статут має пройти громадські слухання, хоча юридично ніде не закріплено про такий інструмент роботи громадян, як громадські слухання. От чому і потрібен Статут . Треба зробити львівський Статут максимально дієвим, закласти прозорі та ефективні механізми діяльності кожного члена, кожної структури, яка називається львівською територіальною громадою.

Олександр Неберикут, член робочої групи, член координаційної ради львівського представництва громадянської мережі «ОПОРА», львів’янин:

- На мій погляд нова концепція Статуту Львова зроблена дуже якісно. Думаю, що наш варіант не найгірший серед статутів інших міст України. В мене нема принципових зауважень до структури Статуту, але є побоювання, що цей документ не стане публічним, яким він і має бути. Це з рештою робота виконавчої влади Львова. Виступи в медіа, круглі столи, розповсюдження якоїсь брошури, яка б проінформувала львів'ян про роботу над Статутом. Чи готова і чи має таке бажання міськрада Львова? Впевнений, Статут тільки тоді буде дієвим, тільки тоді він запрацює, коли про нього будуть знати мешканці Львова. Адже в новій редакції закладаються серйозні повноваження для львівської громади. А поки триває робота над новим Статутом і члени робочої групи почали працювати над його змістом. Особисто я буду працювати над такими позиціями, як механізм впливу громадян на владу, як проводити місцеві вибори, охорона культурної спадщини, механізм прийняття стратегічних документів для розвитку міста, наприклад генерального плану. Міркувань та пропозицій достатньо. Все залежить від громадської активності.

Лєране Хайбуллаєва,

Розмова з

Романом Кошовим, керівником ЛОО «Комітет виборців України» та членом робочої групи з розробки Статуту територіальної громади Львова.

Олександром Неберикутом, членом координаційної ради львівського представництва громадянської мережі «ОПОРА» та членом робочої групи з розробки Статуту територіальної громади Львова

 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST