Звернення Товариства «Кіш» до ветеранів ІІ світової війни і представників влади Друк
На початку освоєння людиною Антарктики дослідники могли вільно і безпечно ходити через колонії морських котиків не боячись небезпеки з їх боку. Так само не остерігалися й котики. Далі пішли десятиліття кривавої бойні – промислового полювання на котиків заради шкіри і лою.

Сьогодні, через 100 років після початку цієї експансії людей навіть мирні фотографи не можуть підійти близько до тварин. Котики кидаються на людину вже з відстані 30 метрів. Страх і агресія щодо нас передалася генетично. Загальновідомо, що у вересні 1939 року Галичина зустрічала Радянську Армію хлібом-сіллю, хоча й викликали здивування її неохайність, нечупарність і стиль поведінки. Після того як почалися ґвалти, грабунки, репресії і виселення, що завершилися тотальним винищенням інтелігенції і в’язнів у тюрмах вже ніяка пропаганда не може переконати свідків цього і їх дітей у тому, що червоний прапор це символ визволення. Під цим кривавим прапором російські комуністи, енкаведисти планомірно винищували і вивозили усе населення Галичини, особливо українське, хоча репресій зазнали і німці, й поляки, і євреї.

Цих загальновідомих фактів можна було би й не наводити, але значна частина суспільства є тими, або нащадками тих, хто творив репресії, вбивства і ґвалти. Злочин і донині непокараний. А непокаране зло породжує зло.

Якщо ви хочете рівноваги і гармонії в суспільстві, миру і спокою то треба уважно врахувати усі ті факти і свідомо зрозуміти, що для українців 9 травня 1945 року не стало днем визволення під червоним прапором, а стало лише символом і сигналом до посилення репресій з боку агресивної, кривавої каральної машини чужої окупаційної держави Росії під машкарою імперії Радянського союзу. Для народних захисників України воїнів УПА війна тривала ще довгих десять років, а для мільйонів українців вона триває й досі щодня, бо доводиться щодня відстоювати свою гідність, рідну мову, традиції, український інформаційний простір, збереження рідної природи, відстоювати право на свою землю, пісню, освіту дітей, право на працю, оскільки відомо ряд випадків, коли в Україні на роботу не приймають українськомовних, право на саме життя і здоров’я.

Якщо ж, враховуючи це все, Ви все ж на рівні обраної нами влади не зумієте захистити нас від проявів імперського шовінізму на Львівщині у формі червоних прапорів, як нагадування про наші нещастя, приниження і ганьбу, то нам доведеться самим захищатися у всі можливі способи.

В нашому товаристві є троє молодих людей, котрі перенесли тяжкі операції на серце і є на інвалідності. На вашій совісті буде, якщо під час цих стресів і протистоянь, пов’язаних з «визволенням» трапиться небажане.

Секретар Товариства «Кіш» Ю.Волощак

 Товариство «Кіш»

 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST