Експерти проаналізували російський досвід реформ ЖКГ Друк
Експерти Центру досліджень місцевого самоврядування оприлюднили публікацію “Російський гамбіт в українській реформі”. Матеріал підготовано в межах проекту “Громадські ініціативи в реформуванні ЖКГ”.

Проект реалізується за підтримки програми “Посилення впливу громадянського суспільства” МФ “Відродження”.

У публікації проаналізовано російський досвід проведення реформ ЖКГ у сфері управління житлом, а також негативний вплив, який мали окремі норми законодавства на права та можливості мешканців багатоквартирних будинків брати участь в управлінні будинком і впливати на якість надання послуг, вибір надавачів послуг тощо.

На думку авторів матеріалу, намагання закласти окремі положення російської реформи в українські законодавчі акти (зокрема, у проект Житлового кодексу) може також призвести до негативних наслідків, сповільнити, а то й узагалі знівелювати позитивну суть реформи ЖКГ.

Російський гамбіт в українській реформі

Реформа системи управління житловою нерухомості в Україні, зважаючи на протести громадських організацій, зауваження експертів і юридичного управління ВР, затрималася на другому кроці. Зараз Житловий кодекс і оновлений закон про ОСББ (законопроект №4423) готується до розгляду в другому читанні у Верховній Раді. Аналітичне дослідження розділів ЖК, пов’язаних з управлінням житловою нерухомістю, вже проводились експертами ЦДМС, а також порівняння з східноєвропейським досвідом реформ і моделями управління Литви і Польщі (стаття "Чи потрібні управляючі компанії в Україні"). Проте доки експерти сперечались, яку модель вибрати, в Житловому кодексі виразно проглядається російський вплив на формування моделі управління. Зваживши на досить контраверсійні результати російської реформи системи управління житлом, які набули розголосу і в Україні, зокрема фільм "ЖЕК Потрошитель - история всероссийского обмана", спробуємо проаналізувати позитивні та негативні аспекти російської реформи ЖКГ .

Російські житлово-комунальні реформи розпочалися на зорі 2000-х рр. Спершу почався процес приведення цін на ЖК-послуги до рентабельного рівня, а потім – законодавче затвердження та врегулювання цього процесу, котре, незважаючи на прийняття Житлового Кодексу РФ (2004 р.) продовжується й дотепер. В Україні цей процес приблизно так само – спершу підвищено ціни, а потім оголошено реформи, з обіцянками якості колись, без конкретних строків і без обґрунтованої моделі управління житлом.

Зробимо маленький відступ для з’ясування подробиць. Російська Федерація – величезна за площею держава з 140-мільйонним населенням і добрим десятком міст – індустріальних мегаполісів. Таким чином, існують значні регіональні відмінності між федеральними одиницями й, окрім того, потужні місцеві еліти. Діє особливий міф – “Хороший и мудрый царь в Москве – но плохие бояре на местах”.

Варто відразу визнати, що російський кодекс написаний фаховою мовою, лаконічно і доступно, він не містить численних відсилань до інших актів і є власне житловим кодексом, тобто не містить не властивих його профілю норм (окремо існують Містобудівний кодекс та низка інших дотичних законів). Також немає різнотлумачень термінів і несумісності з іншими законами чи суперечностей із загальним масивом правової системи РФ.

Перейдемо власне до змісту досліджуваного акту. Спершу розглянемо російську ситуацію через призму власне українських проблем, котрі неодноразово порушувались експертами ЦДМС в попередніх публікаціях (котрі, зокрема, досліджують проблеми підняті під час аналізу проектів нашого Житлового кодексу (2010-2011 рр.)).

Управління житлом (багатоквартирним будинком) в РФ згідно Житлового Кодексу. Ліцензування управительства

Житловий кодекс РФ (ст. 161) зобов’язує власників у багатоквартирному будинку обрати один із наступних способів управління:

  1. безпосереднє управління власниками приміщень в ББ (без створення товариства власників житла – рос. ТСЖ)
  2. управління товариством власників житла чи житловим кооперативом або якимсь іншим спеціалізованим кооперативом
  3. управління управительською організацією.

Важливим для нас тут є те, що безпосереднє управління відділене від управління через ТСЖ (наше ОСББ). Тобто виконується конституційна норма про те, що власник сам може вирішувати долю свого майна, без створення додаткових органів чи членства в якійсь організації.

Та ж стаття 161 ЖК РФ, пункт 3, стверджує право власників обирати і змінювати в будь-який час спосіб управління їхнім ББ шляхом проведення загальних зборів власників приміщень і прийняття на них відповідного рішення. Слід також додати, що згідно Федерального закону від 29.12.2006 N 251-ФЗ таке рішення є обов’язковим для всіх власників приміщень в будинку.

Але відразу ж ця перевага нівелюється дуже хитрим і цікавим положенням тої ж статті 161 ЖК РФ. Орган місцевого самоврядування (ОМС) в порядку встановленому федеральним урядом РФ чи уповноваженим ним органом виконавчої влади проводить відкритий конкурс по відбору управляючої організації в випадку якщо протягом одного року до дня проведення конкурсу(і як же творці кодексу знали що станеться через рік???) власники не обрали один із вищеназваних способів управління або (оце дійсно цікаво!) якщо прийняте власниками рішення не було реалізоване. Поняття реалізованості чітко не прописане – а значить його трактування та застосування є полем для корупції та інших неправомірних дій.

Появляється добре видима зв’язка – ОМС - “своя” управляюча організація. І все це робиться за мовчазної згоди центральної влади та повного незнання рядових громадян-власників житла. Низький рівень правосвідомості та громадської ініціативи в РФ лише потурає тренованим чиновникам від ОМС, котрі хвацько переоформляють колишні ЖЕКи та інші совкові управляючі організації в потрібні і, головне, цілком підходящі конкурсу, компанії. Слід також згадати, що ліцензування управительства у РФ нема (про спроби його запровадження-читайте нижче). Існують лише вимоги загального характеру стосовно чинності цивільно-правових договорів про управління майном. Також встановлені вимоги до участі в конкурсі від ОМС (підтвердження платоспроможності, хороша кредитна репутація і ін.) – але хіба можна засумніватися в тому, що в далекому скажімо, Хабаровському краї, компанія мера міста чи губернатора не буде формально відповідати вимогам? Звичайно ж буде. Причому вона буде чи не єдиною котра братиме участь в конкурсі, і навіть коли він не відбудеться - призначать все одно її - інших бо просто нема.

Схема виглядає наступним чином – всіма правдами й неправдами протриматися рік (ну хоча би місяців 10) – навіть якщо люди і зберуться, і проголосують – то їм можна щось не зареєструвати чи не підписати, чи оскаржити…знайти одного-двох хто загальмує процес (адже право на звернення до ОМС з проханням провести конкурс має кожен з власників згідно з ЖК). А там і рік пройшов, і ОМС - тут-як-тут вже конкурс проводить, який виграє “своя” організація. І кожен власник мусить підписати ті умови договору котрі виставляє ОМС - така норма ЖК. А далі, згідно ЖК, якщо до закінчення строку договору(від 1 до 5 років, якщо сторони не подають застережень стосовно пролонгації-то автоматично ще на один такий строк, тобто в сумі – 10 років) між переможцем конкурсу і власниками не прийнято на зборах іншого рішення – то знову відкритий конкурс, де знову перемагає своя компанія…навіть якщо конкурс не відбувся – то договір можна укласти і без нього,зі старим управителем, тобто достатньо раз нав’язати людям потрібну компанію – а далі маринувати всі конкурси і збори – і так по колу… А якщо згадати, що ОМС встановлює тарифи та нормативи, окрім того керівники, власники чи акціонери компаній - ЖКГ-монополістів часто є депутатами ОМС, то складається цікава картина. По-суті, ціни, виконавців та надавачів послуг визначають одні і ті ж самі зацікавлені особи, прибрати котрих можливо, але дуже складно з огляду на кругову поруку, закон омерти (кругова порука) та налагодженість схеми “заробляння ” грошей.

І тут варто наголосити, що до нас перекочовує ідея масової ОСББ-зації, про яку так жваво заговорили під час першого-другого читання ЖК України. Ми розглянули лише одну групу норм ЖК, ту,що стосується вибору способів управління – але відразу в очі кидається механізм, за яким хороша сама по собі система ОСББ внаслідок однієї – двох “правильно” сформульованих норм стає з ніг на голову. Тобто або роль і суть ОСББ в управлінні житлом зводиться до нуля, або саме ОСББ зводиться до звичайної формальності, або й того гірше – сам принцип вибору стає формальним з огляду на спеціально встановлені критерії, що роблять реальним лише один варіант.

І хоча російський ЖК (ст.162) передбачає можливість відмовитись від управителя з відкритого конкурсу, але тільки за рішенням зборів і то опісля року управління. Розірвання договору власниками в односторонньому порядку теж можливе, але тільки в разі невиконання управителем умов договору. А хто доведе таке невиконання? Суд. А суд формується регіональними колегіями, і хоч суддів призначає президент, але на місцевому рівні є достатньо засобів впливу на це призначення (окрім повноважень місцевого голови суду – ще регіональні екзамени, рекомендації і знову ж, колегії), про що свідчать доповіді НУО стосовно стану судової системи в РФ.

Передбачено і звітування управляючої організації кожного першого кварталу за попередній рік. Проте, якщо вдається створювати “згори” десятки і сотні фальшивих ТСЖ, де головами правління, управителями та аудиторами є одні й ті самі особи та протоколювати засідання зборів “мертвих душ” (паспортні дані в ЖЕКах є, то чом не провести псевдозбори паспортів без їх власників?), то хіба складно зімітувати звітне засідання?

Стаття 165 ЖК затверджує за ОМС обов’язок створення умов для ТСЖ шляхом номінального і формального дотримання рівності і конкуренції, участі у фінансуванні капітального ремонту будівлі ББ (на даний час виділені кошти майже вичерпалися) та проведення навчань для підвищення кваліфікації керівників і працівників ТСЖ і управительських компаній.

ОМС і управителі повинні надавати вільний доступ до всієї інформації стосовно нарахування тарифів та формування цін, переліку та якості послуг, розміру оплати та розрахунків за спожиті послуги.

Проте описана вище схема повністю нівелює подібні позитивні положення кодексу. Загалом, російські експерти бачать основну перевагу безпосереднього управління у відсутності видатків на утримання ТСЖ чи виплат управляючій компанії. Попри те, негативом є конфлікт інтересів у випадку численності власників ББ та великих обсягів площ нерухомості. І тут найкращим полем для безпосереднього управління виглядають будинки, де об’єм роботи по управлінню мінімальний – невеликі, невисотні будівлі поза межами мегаполісів. Але як свідчить практика – найбільші гроші, площі і проблеми – якраз там, в мегаполісах. І тут розгоряється протистояння за і проти ТСЖ.

Повноваження контролюючих профільних органів (за аналогією із нашою пропонованою ДЖКІ) – механізм впливу їх на громадян-власників житла, на ТСЖ (ОСББ), та управителів та можливість оскарження та протидії протиправним діям

Досліджуючи систему контролю держави за дотриманням норм і стандартів в ЖКГ Росії, слід найперше звернути увагу на Роспотребнадзор і Ростехнадзор.

Роспотребнадзор - федеральну службу по нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини, створену згідно наказу Президента РФ від 9 березня 2004 року № 314 “Про систему і структуру федеральних органів виконавчої влади ”. Федеральна служба є уповноваженим федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з контролю і нагляду у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення РФ, захисту прав споживачів на споживацькому ринку. Зокрема, сюди входить державний санітарно-епідеміологічний нагляд, діяльність з попередження, виявлення та припинення порушень прав споживачів. Служба застосовує міри адміністративного, попереджувального і профілактичного характеру, направлені на недопущення чи ліквідацію наслідків порушень громадянами, приватними підприємцями і юридичними особами вимог законодавства із захисту прав споживачів, серед іншого контроль за продажем товарів чи наданням послуг.

Ростехнадзор – Федеральна служба з екологічного, технологічного та атомного нагляду (Постанова уряду РФ от 30 липня 2004 г. N 401 ,в останній редакції від 13.09.2010 N 717). Служба є органом федеральної виконавчої влади, що займається формуванням державної політики та нормативно-правовим регулюванням у відповідній сфері діяльності, поміж тим – у галузі технологічного нагляду, контролю та нагляду за безпечним проведенням будівельних робіт та безпеки робіт в промисловості, наглядом за енергетичними та тепловими об’єктами (окрім гідротехнічних об’єктів – вони у віданні ОМС), охороною навколишнього середовища від техногенного впливу.

Основні повноваження служби, котрі стосуються ЖКГ можна звести до наступного – нагляд в теплоенергетиці та за гідротехнічними спорудами(котрі не мають відношення до ОМС), ліцензування експлуатації теплових мереж, регулювання використання спецюпристроїв, викидів у навколишнє середовище, затвердження нормативів та лімітів скупчення відходів та їх розміщення, також перевірка фізичних та юридичних осіб на предмет дотримання правил та норм у встановленій сфері діяльності(зокрема ЖКГ).

Згідно російського законодавства всі питання стосовно будівельних, житлово-комунальних та супровідних питань вирішують місцеві регіональні інспекції при ОМС. Наприклад Державна житлова інспекція міста Москва, чи Державна житлова інспекція Алтайського краю. Таким чином відсутня федеральна єдина система нагляду, і значна ймовірність тандему “місцева інспекція - ОМС”, котрий заледве не повністю одноособово контролює всі питання стосовно ЖКГ на місцях.

Державна житлова інспекція міста Москва (Мосжилінспекція) була створена в 1991 році як структура для здійснення державного контролю за дотриманням власниками житлового фонду, управляючими компаніями і експлуатуючими організаціями нормативних вимог, котрі забезпечують збереження/утримання житлових будівель, та захищати права і законні інтереси жителів і держави при наданні населенню житлово-комунальних послуг.

Основна завдання Мосжилінспекції – реалізація політики Уряду РФ стосовно дотримання нормативних актів в області технічної експлуатації житлових будинків і приміщень, інженерного обладнання та мереж, цільового використання житлового фонду, а також забезпеченням прав та законних інтересів громадян. Відповідно Мосжилінспекція володіє наступними повноваженнями:

  1. Здійснює будівельний нагляд, контроль за задачею будівель в експлуатацію та їх використання за призначенням
  2. Організовує обстеження технічного стану будинків, діагностику конструкцій та інженерного обладнання ЖБ, узагальнює статистичні дані по першочерговості та необхідності капітального ремонту.
  3. Забезпечує контроль за виконанням прийнятих рішень і приписів по усуненню виявлених порушень, застосовує адміністративні санкції відповідно до повноважень (штрафи,арешти майна і виселення)
  4. Погоджує проектну документацію робіт по монтажу газового обладнання, також перевіряє відповідне обладнання на відповідність нормам і правилам і наявності сертифікації. Забезпечує контроль та облік організацій та СПД, що здійснюють відповідні роботи з п.6, проводить навчання та атестацію відповідних спеціалістів
  5. Розглядає звернення та скарги громадян у встановлені строки і приймає необхідні міри реагування для вирішення проблем. Забезпечує діяльність міської житлово-конфліктної комісії (тобто судить сама себе)
  6. В режимі “ єдиного вікна ” здійснює прийом заявок від громадян та юридичних осіб з наступною видачею дозволів на переобладнання та перепланування приміщень в житлових будинках і проведення відповідних робіт. Проводить комісійне приймання таких робіт (знову ж таки, мало дозволу, треба ще й перевірити і перевірити перевірене…)
  7. Уповноважена від імені Уряду РФ наглядати за проведенням капітального ремонту власниками ББ, зокрема здійснює оперативний контроль за проведенням такого ремонту і благоустрою ББ, відповідності проведених робіт проект, нормам і технічним правилам, бере участь в прийманні ББ опісля завершення капремонту. Виступає головним розпорядником коштів держбюджету стосовно бюджетних асигнувань на фінансовий рік (незрозуміло, чому контролери ще й розподіляють кошти).
  8. Здійснює контроль за виконання законодавства про енергозбереження і підвищення енергоефективності, зокрема вимог до ББ стосовно оснащення лічильниками, вимог стосовно заходів енергозбереження в ББ, проведення особами-управителями роз’яснювальної роботи серед власників приміщень в ББ стосовно енергозбереження
  9. На основі статистики присвоює клас енергетичної ефективності ББ (що важливо при тарифікації спожитої теплової енергії, відповідно впливає на ціну за послугу, а отже є корупційним важелем впливу на платників – власників житла )

Слід додати,що МЖІ не має жодних повноважень стосовно перевірки договорів у сфері ЖКГ – це робить федеральний суд і ніхто інший. Окрім того, ОМС та МЖІ не можуть усунути управителя без згоди ТСЖ – що не дає можливості усувати конкурентів, котрі добре працюють на ринку і є затребуваними.

Навіть з такими широкими повноваженнями МЖІ не може захистити простих власників - адже її повноваження в більшості випадків реалізуються проти них, а не проти осіб котрі використовують можливі корупційні схеми, досліджені в цій статті, тому власне громадські ініціативи в Україні зарегульовувати не варто, а от взятися за компанії та громадський контроль над ними і ДЖКІ - потрібно обов’язково. Адже контроль над МЖІ з боку держави та громадськості – запорука безсторонності інспекції

Вибір постачальників послуг та спосіб формування тарифів за них (там, де вони не встановлені згідно закону)

Згідно цивільного і господарського законодавства – існує вільний вибір та укладання договорів, проте монопольний тариф встановлює ОМС, постачальники ЖК-послуг - у комунальному підпорядкуванні, відповідно самі собі ставлять ціни і мають засоби примусу по них заплатити, от тільки засобів боротися з ОМС і їх “помічниками ” – нема, з огляду на специфіку політичного устрою РФ та керованість громадського процесу.

Хоч ЖК РФ окремо регулює безпосереднє управління своєю статтею 164, проте навіть тут є нюанси. Для укладання договорів із послуг утримання чи ремонту спільного майна при безпосередньому управлінні потрібно рішення загальних зборів, і договір укладається від імені всіх (чи більшості) власників як однієї особи. Водночас договори монопольного постачання комунальних послуг (також і побутове газозабезпечення в балонах) укладаються кожним власником окремо, від свого імені. Також на основі рішення загальних зборів власників приміщень в ББ та відповідно оформленої довіреності від імені таких власників, що обрали безпосереднє управління може виступати одна особа-власник чи будь-хто інший.

Необхідність обов’язкової наявності ТСЖ (ОСББ) і доступ (вхід) до ОСББ (альтернативні форми управління будинком???)

ТСЖ присвячений четвертий розділ ЖК РФ (існує також старий федеральний закон про ТСЖ від 1996 року в редакції 2002 року). Як зазначалось вище, вибір способів управління загальним спільним майном в ББ формально є вільний, тобто для створення ТСЖ потрібна ініціатива самих власників. Стаття 135 вказує на те, що для створення ТСЖ потрібно аби членами стали 50 % власників приміщень в будинку. Окрім загальних положень про статус ТСЖ як юридичної особи зі своїми печаткою, статутом ( прийнятим згідно норм ЖК), розрахунковим рахунком в банку та іншими реквізитами, стаття містить два дуже важливі формулювання, важливі саме для аналізу сучасної ситуації з ОСББ в Україні. По-перше, ТСЖ відповідає по своїх зобов’язаннях всім своїм майном, але не відповідає по зобов’язаннях своїх членів. По-друге, члени ТСЖ не відповідають за зобов’язаннями ТСЖ.

Цікавим також є положення про створення ТСЖ у будинках, котрі тільки будуються. Водночас, неоднозначним є положення статті 141, зокрема пункту 2, де зазначено, що в разі, якщо члени ТСЖ не володіють більш ніж 50% голосів від загальної кількості голосів власників приміщень в ББ, то загальні збори власників приміщень повинні прийняти рішення про ліквідацію такого ТСЖ. Ось і є механізм розвалу товариства із середини – всього лиш переконати потрібну кількість членів вийти із товариства(а далі рік тяжби – і застосовуємо “ОМС проводить конкурс”).

Стаття 142 ЖК передбачає можливість створення Об’єднань ТСЖ для спільного управління майном власників в ББ. По-суті, за цією нормою, таке об’єднання існує за правилами ЖК стосовно ТСЖ. Тобто дана стаття створює можливість укрупнення одиниці управління, що не завжди веде до добрих наслідків, зважаючи на те, що домовитись членам кількох ТСЖ ще важче ніж одного, а отже ризик прийому “ОМСпроводить конкурс” різко зростає.

Глава 14 ЖК окремо регулює питання членства в ТСЖ. Для набуття членства у ТСЖ власнику приміщення слід написати заяву про вступ до ТСЖ. Якщо ТСЖ вже створено, то особи, котрі набувають прав власності на приміщення мають право стати членом ТСЖ на основі відповідної заяви. Втрата членства – через заяву про вихід, або через відчуження майна в ББ.

А тепер звернемо увагу на суто російські проблеми, котрі у нас ще не проявились, або в силу специфіки економіки та устрою РФ, не можуть проявитись так сильно.

А) Чи може ТСЖ (наше ОСББ) бути виконавцем послуг?

Як переконують російські експерти відповідь наступна – ТСЖ може бути виконавцем деяких послуг, і повинне укладати договори як із членами,так із субпідрядниками-як і управляюча компанія.

Стаття 152 ЖК РФ регулює господарську діяльність ТСЖ. Там передбачено, що така діяльність може здійснюватись для досягнення цілей, передбачених статутом. ТСЖ може займатися наступними видами господарської діяльності – обслуговуванням, експлуатацією і ремонтом нерухомого майна в ББ; будівництвом додаткових приміщень і об’єктів спільного майна в ББ; здавання в оренду, в найм частини спільного майна в ББ.

Доходи за рішенням загальних зборів членів ТСЖ використовуються для сплати загальних спільних видатків чи направляються до фондів, з котрих кошти витрачаються на інші цілі, передбачені ЖК і статутом ТСЖ. Згідно судової практики, договори укладаються в інтересах власників житла, а отже згідно ст. 149 Податкового кодексу РФ, подібні доходи звільняються від оподаткування. Пленум Вищого Арбітражного Суду РФ дав роз’яснення стосовно даного питання і постановив що доходи ТСЖ не підпадають під дію ПДВ (в РФ - 18%).

В) Ліцензування і врегулювання ринку управління нерухомістю

Оскільки контроль саме за ринком управління по-суті відсутній, то Уряд РФ прямує у напрямку обмеження прав компаній для захисту споживачів(ТСЖ). Існує два проекти однієї ідеї – Саморегульованих Організацій(СРО). Тобто управителі самі регулюють свою діяльність в межах свого громадського професійного об’єднання. СРО створюються згідно положень Цивільного кодексу РФ і федеральним законом від 12.01.1996 № 7-ФЗ “Про некомерційні організації ” при умові, що такі організації відповідатимуть нормам і вимогам, встановленим в ст.1 і 3 федерального закону від 01.12.2007 № 315-ФЗ “Про саморегульовані організації”. Вони базуватимуться на членстві, об’єднуватимуть суб’єктів підприємницької діяльності. Суть регулювання полягає у добровільному самообмеженні прав управителів – частина їх повноважень стосовно регулювання діяльності з управління ББ перейде до СРО. Таким чином можна створити своєрідний синдикат управителів, де не завше головним інтересом буде інтерес громадянина-власника житла в ББ.

Перший проект передбачає обов’язковість членства управителів у СРО із повним скасуванням державного контролю – що само по собі створює величезну спокусу кланового і закритого регулювання СРО, адже в кожному регіоні будуть свої СРО незалежні від сусідніх регіонів і їх СРО. Другий проект передбачає добровільність членства у СРО і збереження регулювання зі сторони держави.

На даний час вимоги до управителів мінімальні – як до юридичних осіб. Особливі вимоги висуваються на спеціальних конкурсах від ОМС (як обійти їх чи домовитись з ОМС- читайте вище).

Житлове законодавство РФ не відносить до управительських організацій ТСЖ, житлові кооперативи та інші спеціалізовані кооперативи, що згідно з ЖК РФ управляють житловим фондом в Росії – адже вони не укладають договорів на управління майном зі своїми членами, а з не-членами укладаються інші договори. Сюди також не відносять підрядників при безпосередньому управлінні ББ, що діють не по договору управління, а на інших правових засадах, окрім того вони не можуть об’єднатися в одну СРО з управительськими компаніями.

Згідно вищеназваного законодавства СРО можуть встановлювати для членів додаткові вимоги по управлінню ББ. На даний час нагляд за дотриманням правил та норм у сфері ЖКГ та управління ББ здійснюють загально федеральні структури держави - Роспотребнадзор, Ростехнадзор та регіональні житлові інспекції).

В умовах зародження ринку управління житлом, початок діяльності СРО на основі добровільного членства, коли невідомо, якими будуть стандарти і правила різних СРО і наскільки ефективно буде здійснюватись регулювання діяльності членів СРО, сумнівним і передчасним є намагання скасувати державний контроль над галуззю із паралельним введенням автоматичного і обов’язкового членства всіх компаній в СРО. Окрім того, завдяки механізму обов’язковості членства в СРО можна буде остаточно усунути конкурентів-просто виключивши їх зі СРО, а отже і з ринку послуг з управління житлом.

Висновки

Житловий кодекс – то ще не вся реформа, і навіть попри гарно написані статті документа, варто добре перевірити зміст всіх механізмів виконання та втілення цих норм. Крім того, неможливо якісно врегулювати відносини, котрі ще не усталились, і котрі мають тільки-но з’явитися, а вже потім врегульовуватись.

Навіть найкраща реформа може бути знівельована положеннями однієї – двох норм, котрі несуть основне смислове і юридичне навантаження, від якого і залежить вся реформа і долі мільйонів власників.

Опісля порівняння наших та російських проблем, стає зрозумілим куди і як нам йти не слід. Ми ще не встигли створити тих проблем, котрі в РФ і можемо їх уникнути, якщо дамо розвинутись конкуренційному ринку управління та не створимо штучних перепон для розвитку ОСББ. Поява конкурентного ринку із контролем держави за управительськими компаніями та громадським контролем за ДЖКІ, управителями і ОМС, безпосередній вплив ОСББ на формування тарифів і вибір способу управління ББ – ось основна запорука уникнення корупційних схем і необґрунтованих тарифів в управлінні житловою нерухомістю України.

Контакти: Центр досліджень місцевого самоврядування, (032) 235 68 48, (032) 297 53 09, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 МФ "Відродження"

 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST