Журнал "Громадянське суспільство": Зміни в оподаткуванні благодійної діяльності: досягнення і перспективи Друк

"Громадянське суспільство" No. 3(14)/2010  Олександр Вінніков, Мережа розвитку європейського права.
Розробка та процедура ухвалення Податкового кодексу в Україні викликала чимало дорікань і суперечок, надто з боку малого бізнесу. Так, після тривалих маніфестацій на Майдані у Києві Податковий кодекс наразі не регулює спрощену систему оподаткування, хоча очікується внесення відповідних змін у першому півріччі 2011 року. Але ці події не повинні залишати поза відкритим інформаційним простором інші зміни у Податковому кодексі, зокрема щодо оподаткування благодійної діяльності. Значущість податкових стимулів посилюється тим фактом, що інші стимули для благодійної діяльності та формування соціального капіталу в цілому в Україні досі є вкрай слабкими[1].

З першого січня 2011 року набере чинності Податковий кодекс України (далі – ПК), який ухвалено Законом України № 2755 від 2 грудня 2010 року. Саме він регулюватиме сплату будь-яких податків і зборів замість скасованих 16 законів і трьох декретів Кабміну.

Очевидно, сприятливими для благодійних організацій та інших благодійників змінами є скасування комунального податку, податку на рекламу, збору за право використання місцевої символіки та збору за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей, що дозволить спростити проведення благодійних конкурсів та аукціонів.

Цільова благодійна допомога, звільнена від податку на доходи фізичних осіб

Загальні положення про цільову благодійну допомогу залишилися без змін: надалі без обмежень звільняється від податку сума коштів (вартість майна), що надається не фізичним особам – одержувачам, а як компенсація витрат закладів та окремих організацій, зазначених в абзацах "а" – "ж" пункту 170.7.4 ПК. Це заклади охорони здоров’я, реабілітаційні та соціальні заклади, навчальні установи, аматорські спортивні організації тощо.

Крім того, цільова допомога, що розподіляється через рахунки благодійних організацій, на користь фізичних осіб, потерпілих від стихійних лих або техногенних катастроф, звільнена від оподаткування в граничних сумах, які встановлює Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування (пункт 170.7.2 ПК).

Дуже важливим досягненням для цілей благодійної діяльності є те, що від оподаткування звільнено без обмежень суми коштів або вартість майна, що надаються як допомога на лікування або медичну допомогу фізичним особам коштом благодійної організації за наявності відповідних підтвердних документів (пункт 165.1.19 ПК).

Це означає, що благодійні організації мають право компенсувати вартість путівок на оздоровлення чи лікування, ліків по рецептах або медичних засобів тощо. Адже до 70% звернень по благодійну допомогу в Україні стосуються саме медичної допомоги.

Звільняється від податку сума коштів або вартість майна, що передається благодійниками прийомним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу у розмірі до 300 тисяч грн протягом року (пункт 170.7.4 ПК).

Громадські організації інвалідів зі всеукраїнським статусом та їхні спілки зможуть скористатися спеціальною пільгою, якої вже давно домагається решта неприбуткових організацій. Зокрема, звільнено від податку на доходи фізичних осіб суми коштів, надані указаними організаціями платникам податку, котрі є учасниками конгресів, симпозіумів, зборів, конференцій, пленумів, з’їздів, фестивалів, виставок, концертів, реабілітаційних заходів, фізкультурно-спортивних заходів та конкурсів, які провадять такі організації, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку (пункт 165.1.42 Податкового кодексу).

Без обмежень звільняється від податку і цільова допомога на поховання, яку надають благодійні організації (пункт 165.1.22 ПК).

Оподаткування цільової благодійної допомоги у формі ендавментів

Порівняно з попереднім проектом Податкового кодексу новий закон містить положення про надання благодійної допомоги у формі ендавментів (пункт 170.7.5 ПК). Важливо, що право утворювати ендавменти мають будь-які юридичні та фізичні особи.

Особливостями ендавменту визначено:
1) формування основної суми ендавментів виключно з коштів і цінних паперів (у тому числі іпотечних), які благодійник вносить у банк або небанківську фінансову установу;
2) надання цільової благодійної допомоги у формі коштів – процентів і дивідендів, нарахованих на основну суму ендавменту;
3) строк надання і використання допомоги може перевищувати 12 місяців, що не дозволяється для інших видів благодійної допомоги (наприклад, для лікування хронічних хвороб, оплати навчання студентів або тривалих наукових досліджень);
4) одержувач допомоги, який не використав зазначену допомогу протягом узгодженого з благодійником строку і не повернув відповідні кошти до закінчення такого строку, має сплати податок на невикористану суму допомоги;
5) одержувач благодійної допомоги не має права витрачати або відчужувати основну суму ендавменту без згоди благодійника.

Для оподаткування благодійної допомоги у формі процентів та дивідендів, а також доходів на іпотечні та деякі інші цінні папери, що нараховуються на основну суму ендавментів, важливо, що ставка податку на такі доходи становить 5% (пункт 167.2 ПК). Причому оподаткування процентів на вклади (депозити) та ощадні сертифікати, які отримують фізичні особи, відбуватиметься лише з 1 січня 2015 року.

З іншого боку, для благодійників – фізичних осіб важливий пункт 165.1.29 ПК, що звільняє від оподаткування основну суму депозиту (вкладу), внесеного до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається фізичній особі, а також основна сума кредиту, яку отримує платник податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

Нецільова благодійна допомога, звільнена від податку на доходи фізичних осіб

Сума коштів (вартість майна) у складі нецільової благодійної допомоги, яка звільняється від податку на доходи фізичних осіб, надалі обмежується розміром доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу (пункти 165.1.4, 170.7.3 ПК).

Розмір такого доходу надалі становить суму 140% прожиткового мінімуму станом на 1 січня, округленого до ближчих 10 гривень (пункт 169.4.1 ПК). Традиційно в роз’ясненнях податкової служби ця сума обмежується розміром прожиткового мінімуму на цілий рік. У 2010 році така нецільова допомога звільнялася від податку на суму до 1220 грн протягом року. Втім, у пункті 169.4.1 ПК зазначено, що йдеться про доход, нарахований на користь платника податку протягом одного місяця.

Звільнення від податку на доходи фізичних осіб коштів і майна, одержаних як подарунок, передбачене пунктом 165.1.15 ПК, далі регулює правовідносини між фізичними особами, а не благодійними організаціями чи іншими благодійниками – юридичними особами. Втім, важливим досягненням є звільнення від податку на доходи фізичних осіб вартості подарунків (крім грошових виплат) у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня, у розрахунку на календарний місяць (пункт 165.1.39. ПК). Отже, якщо розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2011 року становитиме 1000 грн, то від податку буде звільнено подарунки (крім грошей) будь-якій фізичній особі на суму 6000 грн протягом календарного року.

Також позитивною зміною є пряме звільнення від податку сум поворотної фінансової допомоги (безпроцентних позик) фізичним особам (пункт 165.1.31 ПК). Адже Цивільний кодекс дозволяє надавати такі позики будь-яким особам (статті 558, 625 та 1048 Цивільного кодексу України).

Нецільова благодійна допомога, що перевищує зазначені вище суми, підлягає оподаткуванню на загальних засадах. Ставка податку на доходи фізичних осіб залишилася на рівні 15%. Щоправда, у випадку, якщо сукупний оподаткований доход фізичної особи протягом місяця перевищує суму 10 мінімальних заробітних плат, встановленої на 1 січня року, то сума такого перевищення оподатковується за ставкою 17% (пункт 167.1 ПК).

Благодійникам також треба зважати на те, що вартість допомоги у негрошовій формі надалі обраховується за коефіцієнтом, що уже включає ставку податку на доходи фізичних осіб[2]. Таким чином, якщо вартість негрошової допомоги перевищить 10 мінімальних зарплат, то ставка податку на суму перевищення може становити 20,5%.

Податкові знижки для благодійників

Фізичні особи – благодійники мають право включати до своєї податкової знижки суми благодійних внесків у формі коштів або майна, переданого благодійним та іншим неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні (пункт 166.3.2 ПК).

Розмір цієї податкової знижки дещо змінився. Чинні норми дозволяють включати до неї благодійні внески у розмірі не менше 2% і не більше 5% сукупного річного оподаткованого доходу фізичної особи. Проте у 2012 році благодійники зможуть подавати підтвердні документи до своєї річної податкової декларації на будь-яку суму, що не перевищує 4% їх сукупного річного оподаткованого доходу.

Зазначена податкова знижка може вважатися досягненням тільки з огляду на скасування "мінімального порогу" благодійних внесків у розмірі 2% сукупного оподаткованого річного доходу. Так, громадянин з доходом у 2000 грн щомісяця міг претендувати на податкову знижку, тільки якщо його благодійні внески перевищували суму в 480 грн.

Скорочення "максимального порогу" з 5% до 4% річного оподаткованого доходу додатково звужує податкові стимули для фізичних осіб – благодійників, які, втім, на кілька порядків менші, ніж у деяких країнах ЄС.

Скажімо, в Німеччині фізична особа має право на податкову знижку на благодійні внески у розмірі 1 млн євро протягом 10 років, тобто може пожертвувати цю суму одноразово або розподілити на 100 тисяч євро щороку тощо. За стандартної ставки податку на доходи фізичних осіб у 42% податкова знижка може сягати від 42 до 420 тисяч євро на рік.

Для порівняння: в Україні, за офіційної середньої зарплати у 2320 грн на місяць в 2010 році, податкова знижка благодійникам не перевищить 210 грн або близько 20 євро на рік. Навіть Президент, чия офіційна зарплата сягає 20 тисяч грн на місяць, може претендувати на податкову знижку лише до 2000 грн або менше 200 євро на рік.

Адже головною перешкодою в оподаткуванні фізичних осіб – благодійників залишається обмеження загальної суми податкової знижки розміром доходу, який благодійник одержав протягом року у формі заробітної плати (пункт 166.4.2 ПК).

Юридичні ж особи – благодійники мають право включати до своїх валових витрат суми коштів (вартість майна, робіт чи послуг), які надають як благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі до 4% свого прибутку попереднього року.

Види доходів благодійних організацій, звільнені від податку на прибуток підприємств

Перелік цих видів доходів не зазнав змін (пункт 157.3 ПК) і містить ті статті, які були у відповідних законах до сьогодні.

До пасивних доходів надалі включаються проценти, дивіденди, роялті та страхові виплати (пункт 14.1.268 ПК).

Варто зазначити, що до процентів тепер включено доходи від фінансової оренди (лізингу). Тобто в тих випадках, коли неприбуткова організація надає своє майно в оренду згідно з умовами пункту 14.1.97 ПК, частина доходу (крім сплаченої як компенсація вартості предмету лізингу) звільнена від податку на прибуток підприємств.

Оподаткування господарської діяльності благодійних організацій

Зміни у цій сфері належать до найбільш проблематичних. Досягненням можна вважати розширення переліку суспільно корисних видів діяльності неприбуткових організацій. Згідно з пунктом 157.15 ПК термін "основна діяльність" надалі включає діяльність благодійних та інших неприбуткових організацій, яка визначена для них як основна законом про такі організації, в тому числі з надання реабілітаційних та фізкультурно-спортивних послуг для інвалідів (дітей-інвалідів), благодійної допомоги, просвітницьких, культурних, наукових, освітніх, соціальних та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян.

До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів, виконання робіт, надання послуг, які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов’язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або якщо така ціна регулюється державою.

Кабінет Міністрів України може запроваждувати тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж громадськими організаціями окремих товарів чи послуг у разі, якщо такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком та надають аналогічні товари, виконують роботи, надають послуги, про таке порушення (проте подібні повноваження закони про захист економічної конкуренції уже делегували Антимонопольному комітету України).

Статутні документи громадських організацій надалі повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

Втім, використання звільнених від оподаткування доходів (грантів, процентів тощо) для здійснення господарської діяльності може стати підставою для виключення благодійної організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій (пункт 157.14 ПК). Такою підставою може стати і нецільове використання благодійною організацією активів, у тому числі на цілі, не передбачені законом або її статутом, тобто для неосновної діяльності.

У пункті 157.10 ПК зазначено, що якщо неприбуткова організація отримує доход із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.2–157.9 ПК, вона має сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

У підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно із абзацом першим цього пункту, а також при визначенні сум оподатковуваного прибутку згідно з абзацом другим цього пункту сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Оподаткування благодійної допомоги у формі товарів

Звільнення благодійної допомоги від податку на додану вартість відтепер поширюється тільки на зареєстровані благодійні організації (пункт 197.1.15 ПК). Це негативна зміна, бо вона виключає пільги для релігійних і суспільно корисних громадських організацій у чинному законі про податок на додану вартість.

Цей пункт значно ускладнює маркування та облік товарів благодійної допомоги, а також звітність про їх використання. Але найбільш ретроградною є вимога визначення благодійними організаціями кола одержувачів таких товарів "з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування".

ПК не запроваджує знижених ставок на суспільно корисні товари і послуги (харчі та напої, послуги у сфері культури, комунікацій або зв’язку тощо). Таким чином, це значно підвищує витрати благодійних організацій на збір благодійних внесків через смс-повідомлення та інші засоби зв’язку, або на закупівлю харчів і напоїв для благодійної допомоги. Тому можна констатувати, що адаптація законодавства України у сфері ПДВ до законодавства Європейського Союзу не зазнала позитивних змін, зокрема, щодо благодійної діяльності.

Найважливішим досягненням у цій сфері є звільнення від податку на додану вартість безплатної передачі цінних паперів до благодійних ендавментів (пункт 197.1.15 ПК). Це нововведення дозволить запобігти абсурдній ситуації, коли продаж цінних паперів навіть за символічну ціну звільняється від ПДВ, а їх безплатна передача на благодійні цілі оподатковується. Проте закон вимагає використання доходів від таких цінних паперів на благодійні цілі тільки від ендавментів, що дозволить запобігти зловживанням.

Досягнення і перспективи

Процес розробки та ухвалення ПК відбувався з активним залученням громадянського суспільства України та його організацій в різних сферах, незалежно від намірів уряду. Хоча найбільш відомими стали зміни до ПК, спричинені акціями представників малого бізнесу (збереження спрощеної системи оподаткування та послаблення податкових санкцій), організації громадянського суспільства мають значні досягнення і щодо оподаткування благодійної діяльності.

Зокрема, завдяки їх пропозиціям до остаточної редакції ПК було включено такі положення:

  1. повернення податкових знижок для благодійних внесків юридичних осіб – благодійників на користь недержавних неприбуткових установ та організацій (пункт 138.5.3 ПК);
  2. скасування "мінімального порогу" для благодійних внесків юридичних осіб у розмірі 2% прибутку в попередньому році (абзац "а") пункту 138.10.6 ПК);
  3. скасування "мінімального порогу" для благодійних внесків фізичних осіб у розмірі 2% сукупного оподаткованого доходу в попередньому році (пункт 166.3.2 ПК);
  4. розширення переліку видів основної діяльності благодійних та інших неприбуткових організацій (пункти 157.1 та 157.15 ПК);
  5. звільнення від оподаткування доходів від благодійних гастрольних заходів (пункт 170.10.5 ПК);
  6. право неприбуткових організацій передавати свої активи у випадку їх ліквідації не одній, а кільком неприбутковим організаціям (пункт 157.13 ПК);
  7. звільнення від податку допомоги благодійних організацій на медичну допомогу і лікування (пункт 165.1.19 ПК);
  8. поширення пільг щодо цільової благодійної допомоги на прийомні сім’ї (пункт 170.7.4 ПК);
  9. звільнення багатодітних сімей від податку на нерухоме майно (пункт 265.2.2 ПК);
  10. збільшення розміру нецільової благодійної допомоги, крім грошових виплат (фактично до шести мінімальних зарплат на рік) (пункт 165.1.39 ПК);
  11. повернення норм про благодійну допомогу у формі ендавментів (пункт 170.7.5 ПК);
  12. звільнення від податку на додану вартість безплатної передачі цінних паперів на користь ендавментів (пункт 197.1.15 ПК).

Слід зазначити, що благодійникам та організаціям громадянського суспільства на цьому етапі реформи системи оподаткування не вдалося досягнути ухвалення деяких важливих для благодійної діяльності змін, тому ще є над чим працювати.

Зокрема, це стосується більш зважених підходів до оподаткування доходів від основної діяльності благодійних організацій і розширення податкових стимулів для благодійників – юридичних осіб. Зокрема, не менше 10 країн – членів ЄС або кандидатів на вступ, а також Вірменія і Молдова, дозволили підприємствам надавати благодійні внески і за відсутності прибутку (від 0,3% до 3,5% річних валових доходів). Аналогічні зміни матимуть дуже велике значення і в Україні, коли за умов економічної кризи більшість підприємств не декларує прибутки, а спрощена система оподаткування зазнає чимдалі більших обмежень.
[1] Так, у 2009 році менше 17% громадян України були членами релігійних організацій, 27% допомагали незнайомим людям і менше 5% жертвували кошти (див. The 2009 Legatum Prosperity Index http://www.prosperity.com/country.aspx?idUP). За всіма цими показниками Україна опинилася в останній п’ятірці зі 104 країн, де проводилися дослідження, і посіла 89-е місце за рівнем соціального капіталу. Цікаво, що якість державного управління виявилася ще гіршою (92-е місце). Це ставить під сумнів ефективність державних витрат як альтернативи благодійним пожертвам у соціальній сфері, надто через те, що безплатна державна медична допомога, гарантована Конституцією, не завадила Україні посісти у 2009 році перше місце за рівнем смертності в Європі та 13-е у світі – після Афганістану і кількох країн Африки.
[2] У пункті 164.5 Податкового кодексу для обчислення податку на доходи, одержані фізичною особою у негрошовій формі, застосовуються звичайні ціни та коефіцієнт К 100 : (100 – 15) (якщо ставка податку становить 15%).

 

 Український незалежний центр політичних досліджень

 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST