Система добралася до театрів? Друк

Львівському академічному театру ім. Леся Курбаса “порадили” забути про постановку вистави за Володимиром Винниченком “Між двох сил”, з якою колектив нещодавно мав виступити в Луганську.

 

Львівська газета, 11 листопада 2010

Обмежені чиновники побачили в постановці, написаній століття тому, сепаратистські настрої і шовіністичні мотиви. Ба більше, схоже, цій виставі не знайшлося місця й у... рідному Львові. Керівництво Львів­ського муніципального театру, де й ставили п’єсу донедавна, теж “рекомендувало” прибрати виставу зі сцени.

Історія має здатність повторюватися...

Прем’єру постановки “Між двох сил” львів’яни побачили цьогоріч навесні у приміщенні Муніципального театру. Події початку ХХ століття, описані у творі, відбуваються в історичному просторі, сповненому бурхливих перипетій: змін влади, переворотів, революцій, громадян­ської війни. Усю цю непевність у завтрашньому дні показано крізь призму життя родини, що розділилася між ворогуючих таборів. Кожен із них бажає щастя своїй батьківщині, от тільки всі це бачать по-своєму: хтось – у звіль­ненні від чужинців, а хтось – від буржуазії та шовінізму. Власне у пропаганді останнього й звинувачують театр.

Як розповів “Газеті” директор Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, актор і режисер Олексій Кравчук, виставу “Між двох сил” на сцені Муніципального театру вдалося зіграли лише тричі. “Ми зіграли дуже мало, бо керівництво театру “порадило” мені, щоб ця тема більше не звучала на цій сцені. На жаль, історія має здат­ність повторюватися. Свого ча­су певні “незручні” речі Львів­ському російському драматичному театру Радянської Армії (теперішній Муніципальний театр) забороняло ставити керівництво обкому партії. Тепер забороняють свої ж...” – резюмував пан Кравчук.

Як зауважує О. Кравчук, нині ідеологічну боротьбу ду­же ефективно ведуть завдяки економічному тиску, відтак театри часто здають позиції добровільно: “Театральна культура дуже легко переходить у формат шоу-бізнесу, втрачаючи взагалі глибинний пласт культури. Театри вимушені насамперед займатися заробіт­чанством, відтак на сцені з’являються дешеві популярні шоу-проекти, легкі комедії тощо. Вважаю, театр має право ставити будь-що, але професійно. Табу одне – внутрішня продажність. Із приходом нової влади знову бачимо це ділення на Схід і Захід, жонглювання з мовними питаннями, історичні маніпуляції, ідеологічний тиск на театри. У Львові наш театр відчув цей тиск першим. Поки що...”

“Шовіністичну” виставу таки покажуть у Львові

Нагадаємо, свого часу зі сцени Театру ім. М. Заньковецької
з ідеологічних міркувань дуже швидко зійшла постановка Александра Сухово-Кобиліна “Смерть Тарєлкіна” (історія покоління, яке прагнуло змінити світ, а виявилося здатним лише до мімікрії). Також драматургом non grata була Ліна Костенко. Однак усе це траплялося в іще залежній Україні. Видається, залежною, вона є й досі...

Не пройшли цензуру курбасівці не тільки в рідному Львові. Як розповів “Газеті” Олексій Кравчук, у жовтні колектив мав гастролювати із п’єсою В. Винниченка в Луганську. Однак і тут один із місцевих чиновників культури у приватній розмові “рекомендував” не везти постановку на цю тему на Схід України. Хоча, зауважує пан Кравчук, водночас директор Луганського російського (!) театру всіляко запрошував львівських акторів.

Тепер курбасівці ведуть перемовини з Першим українським театром для дітей та юнацтва у Львові. За словами пана Кравчука, цей заклад готовий їх під­тримати, тому вже 20 листопада львів’яни таки побачать цю “шовіністичну виставу”. А гастролі Луганщиною, які мали б тривати саме в цей час, театр таки планує здійснити навесні. Якщо доведеться, то до вирішення цієї проблеми залучать губернаторів обох областей, зазначив Олексій Кравчук.

 

Львівська газета, №43 (588)

 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST