У кінотеатр зі словником Друк

Як ви ставитеся до скасування урядом обов’язкового дублювання кінофільмів українською мовою?

 

Львівська пошта, 30 жовтня 2010

Прем’єр-міністр Микола Азаров таки домігся повернення російського дубляжу в кінотеатри. Кабмін скасував обов’язкове дублювання фільмів українською мовою. “Ми скасували указ міністерства (про обов’язкове дублювання) і зараз користуємося положеннями закону про кіно”, – повідомив під час прес-конференції Михайло Кулиняк, міністр культури і туризму. При цьому він не уточнив, коли саме було скасовано цей указ. Нагадаємо, у травні цього року ВРУ відхилила законопроект, який скасовував обов’язкове дублювання фільмів державною мовою. Натомість прем’єр-міністр Микола Азаров вимагав вирішити питання з поверненням російського дубляжу в кінотеатри в найкоротші терміни. Тож ще в липні на прес-конференції, присвяченій підсумкам діяльності міністерства за перші 100 днів роботи уряду, Михайло Кулиняк заявив про намір дозволити дублювання фільмів іноземного виробництва мовою будь-якого народу, що проживає на території України, при обов’язковому субтитруванні українською та проведення дубляжу на території України. Якою мовою тепер дублюватимуть фільми, поки не відомо. Варто зазначити, що, згідно з інформацією МЗС, в Україні проживають представники понад 130 національностей, народностей та етнічних спільнот. Корінне населення – українці – становить 77,8% (понад 37 млн осіб). Найбільша етнічна меншина в Україні – росіяни (17,3%). Кожна з інших етнічних меншин становить менше як 1% від загальної кількості населення, зокрема, білоруси (0,6%), молдавани (0,5%), кримські татари (0,5%), болгари (0,4%), угорці (0,3%), румуни (0,3%), поляки (0,3%), євреї (0,2%), вірмени (0,2%), греки (0,2%), роми (0,1%), грузини (0,1 %), гагаузи (0,1%) тощо. Сьогодні “Пошта” запитує читачів: як ви ставитеся до скасування урядом обов’язкового дублювання кінофільмів українською мовою?

Віра Гой,  випусковий редактор інформагенції:
– Емський указ, яким у 1876 році намагалися витіснити українську мову з культурної сфери, не було офіційно скасовано. Відтак, зараз з’явилися моторні послідовники Олександра ІІ, яким невтямки, що на кожну дію знайдеться протидія, та й “ефект маятника” все ще у силі. Скасування україномовного дубляжу, таке популярне рішення для неукраїнської України, є симптоматичним. Воно вказує на моральну ницість і хворобливість опозиції, яка здатна хіба що на демагогію, і зухвальство від влади. Думаю, це рішення – ще “квіточки”. Найголовніший бій – попереду. Маємо протистояти, бо біда буде.

Олександра Служинська,  президент благодійного фонду “Салюс”:
–  Із обуренням, звичайно. Ми живемо в Україні, а якщо хтось не розуміє мови, то нехай вчить. Прийняття таких рішень свідчить про антиукраїнську політику тих, хто їх приймає, про тенденції русифікації, про повернення до старих принципів і методів.

Володимир Телюк, начальник відділу прес-служби та інформаційної політики Львівської обласної ради:
–  На мою думку, окрім політичного, це питання має ще й економічне значення. Скасування українського дубляжу – це лобіювання інтересів російських кінопрокатників, адже на український ринок іноземні кінострічки потрапляють переважно через Росію. Продублювавши фільм один раз російською, прокатникам не вигідно його ще раз перекладати та озвучувати українською для показу в Україні. Це поразка України в економічній сфері. Я вже не говорю про ту шкоду, яку це рішення принесе для української мови, для нашої культури, для виховання наших дітей.

Роман Турянин, учасник гурту “Пікардійська терція”:
– Звичайно, що негативно. Аж ніяк не можна ставити питання мови на вибір. Так вже історично склалося, що в нашій державі є російськомовні регіони, на догоду яких приймаються подібні рішення. Але в Україні ми маємо одну державну мову та маємо її пропагувати, зокрема й через якісний, професійний український дубляж. Такий, як, наприклад, був зроблений до мультфільму “Тачки”.  

Олександр Поронюк, керівник прес-центру Західного оперативного командування:
– Негативно. А як ще можна до цього ставитися? Українська мова потребує підтримки і захисту. І ми маємо це робити так, як це роблять французи щодо експансії англійської, як це роблять німці і поляки відносно своїх сусідів. Ми повинні дбати про свої національні інтереси, а збереження і розвиток української мови належить саме до них. Зрештою, це питання нашої національної безпеки.

Дмитро Гамаш, журналіст:
– Скасування будь-чого чи цілковита заборона якогось продукту роблять з нього щонайменше дефіцит. Тому від зміни звукової доріжки як форми подачі інформації вітчизняний кінематограф може, навпаки, тільки виграти – у змістовому вимірі. Але я не думаю, що стратегія уряду аж така далекосяжна.Обирати, якою мовою дивитися фільм, – це моя приватна справа. Якщо кінозал транслює що-небудь не так, як мені подобається, то чому я мушу туди ходити? Не піду я, зекономлю гроші на інше задоволення. А уряд і кінопрокатники хай морочать собі голову, як їм повернути свого прихильника.

Львівська пошта, №122 (1006)

 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST