До використання громадської експертизи громадськість готова більше, ніж влада Друк
Після піврічних перипетій електронний реєстр громадських експертиз нарешті був переданий на утримання Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Про переваги цього інструменту розповідали його натхненники та експерти на прес-конференції "Реєстр громадських експертиз є. Не гальмуй - реєструй!", яка відбулась 15 вересня в Києві.

За словами Максима Лациби, керівника програм УНЦПД, цей інструмент є унікальним, адже права проводити громадську експертизу немає в жодній країні, це українське "ноу-хау". З 2008 року завдяки Постанові Кабінету Міністрів України діє Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади. Це дає змогу оцінювати діяльність органів виконавчої влади, більше того, влада не може в цьому відмовити і зобов’язана розглянути результати і прийняти відповідні рішення. Загалом, в Україні зареєстровано біля 50 ініціатив, із них 15 дійшло до експертного висновку, а частина із них - навіть на стадії ухвалення рішення органів влади.

Пан Лациба навів конкретні приклади користі від громадської експертизи. До прикладу, в Кіровоградській області завдяки цьому інструменту створено три громадські ради. Експерт наголосив на важливості реєстрації цих ініціатив - це потрібно як громадськості, так і владі - щоб і Президент мав можливість подивитись, як працюють його підлеглі, які потреби і проблеми є в громадськості.

Олексій Хмара, президент ТО "ТОРО", розповів, що два роки підряд КМУ не виконував власну постанову. Він мав створити спеціалізовану рубрику "Електронний реєстр громадських експертиз". Тому це довелося зробити громадськості. Але навіть після цього, влада не поспішала прийняти цей "подарунок". І ось, після 163-денного існування, влада поставила підпис про те, що цей реєстр потрібен.

Які його переваги для громадян? Серед основних: можливість знати, що реально робить виконавча влада, розуміння проблем, які насправді хвилюють громадськість, можливість особистого контролю роботи чиновників. Для влади це інструмент реального залучення громадян до вироблення державної політики, безкоштовні експертизи із найбільш болючих проблем, незалежна оцінка ефективності роботи органу влади тощо. Для громадських організацій інструмент дає можливість мати доступ до інформації та процесу ухвалення рішень, впливати на державну політику та дії чиновників, отримувати обов’язкову реакцію влади на пропозиції громадськості.

На запитання журналіста "Громадського простору": чи готове, власне, громадянське суспільство до використання громадської експертизи як дієвого інструментуОлексій Хмара відповів, що, на його думку, воно цілком готове. Його поїздки Україною, під час яких громадським діячам роздавали посібник "Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади: крок за кроком", показали, що запит є. Крім того, за ініціативою громадськості розроблено сайт "Робочий стіл громадського експерта", де вже зареєстровано 120 зацікавлених осіб.

Максим Лациба на це ж запитання теж відповів оптимістично. На його думку, це успішний інструмент, який пішов в народ. Третій сектор є навіть більш підготовлений до нього, ніж влада. Оскільки для службовців не було розроблено жодних інструкцій з його використання та не проведено відповідних семінарів. Хоча пан Максим також згадав приклади зловживання громадською експертизою недобросовісними громадськими організаціями, які використовували його виключно для піару своїх лідерів. Робили купу запитів до органів виконавчої влади, але так і не надавали жодних висновків. 

 Портал "Громадський простір"

 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST