Конкурс соціально-культурних проектів: візія чиновників - 2 Друк

Львівська міська рада продовжує приймати заявки громадських організацій на участь у конкурсі соціально-культурних проектів. Розмова з начальниками управлінь міськради про цьогорічний конкурс, його особливості та пріоритети, а також їхні очікування від проектів, що подадуть громадські організації.

lmr_&_promo111.jpgЛьвівська міська рада продовжує приймати заявки громадських організацій на участь у конкурсі соціально-культурних проектів. Розмова з начальниками управлінь міськради про цьогорічний конкурс, його особливості та пріоритети, а також їхні очікування від проектів, що подадуть громадські організації.

— Скільки коштів ваше управління цього року спрямує на конкурс соціально-культурних проектів? Чи збільшилась сума порівняно з минулим роком?

Наталя Федорович, начальник управління соціального захисту ЛМР: Цього року на конкурс ми виділили 659,5 тис. грн. Минулого року в бюджеті була закладена загальна сума понад 1,5 млн. грн. Цього року вона така сама, але ми її поділили. Окрім грошей, які виділили на конкурс соціально-культурних проектів, частина піде на проекти, які ми плануємо реалізувати з нашими закордонними партнерами, а частина – на проведення заходів, у яких також будуть задіяні громадські організації. Я була противником зменшення загальної суми, тому ми залишили її на рівні минулого року. Але на конкурс проектів ми виділили менше, тому що минулого року громадські організації не зуміли подати пропозиції на ту суму, яку ми мали. У результаті ми перекинули ці гроші на інші потреби, але не змогли їх використати на заплановану ціль. Мені прикро це, бо я переконана, що якісно надані соціальні послуги громадськими організаціями – це наша велика перевага. Окрім цього, це суттєва активізація позиції громадянина. Цього року ми проаналізували ринок громадських організацій Львова і їхню спроможність використати кошти. Тому виділили саме таку суму. Мені б хотілось, щоб громадських організацій, які працюють у цьому напрямку було більше, і конкуренція між ними була серйозніша.

На жаль, у мене були випадки, коли громадські організації розповідали про свої послуги, критикували міську владу і не зазначали, що ці послуги вони надають саме за гроші міської ради. Цього року я наполягатиму на адекватному висвітленні послуг, що надаються за рахунок міста.

Юрій Наконечний, начальник управління сім’ї, молоді та спорту: Ми маємо затверджену суму 50 тис. грн. на конкурс соціально-культурних проектів. Фактично ж ми маємо один мільйон гривень і з нього 50 тис. грн. на цей конкурс. У нас є такий нюанс, що ми окремо фінансуємо заходи, які проводять громадські організації: це від 500 грн. до семи – восьми тисяч гривень. На конкурсі ж громадська організація має можливість взяти відразу від 5 до 50 тис. грн. Як правило, ця сума становить близько 18 тис. грн.

Ми маємо надію, що при перегляді бюджету нам додадуть коштів і у другому етапі конкурсу у нас буде більша сума. Загалом, минулого року ми мали 250 тисяч гривень на конкурс, з яких витратили майже 200 тисяч.

Любомир Зубач, начальник управління Секретаріат ради ЛМР: Загалом в кошторисі нашого управління передбачено 650 тис. грн. Але левову частка з них (приблизно 500 тис. грн.) ми виділимо на покриття орендної плати за приміщення для громадських організацій. Відповідно, решту - на проведення конкурсу соціально-культурних проектів. Зараз ми орієнтуємось на суму 150 тис. грн., але це ще залежатиме від точної суми, яку ми витратимо на покриття вартості оренди. Минулого року вперше в кошторисі управління секретаріату ради було передбачено кошти на проведення соціально-культурних проектів, частину з яких витратили на покриття оренди, а решту – на соціально-культурні проекти. Суми були такі ж, як і цього року: понад 500 тис. грн. на оренду і близько 100 тис. грн. – на проекти.

Богдан Шумилович, начальник відділу маркетингу та культурних індустрій управління культури ЛМР: Управління культури цього року виділить на проекти 400 тис. грн. Минулого року це було 300 тис. грн. Частину з цих коштів ми хочемо витратити на промоцію конкурсу соціально-культурних проектів. Сьогодні інформація про конкурс є лише на веб-сторінці міської ради. Ми плануємо дати інформацію на радіо, в газети. А це потребує коштів. Але поки що ми не знаємо, скільки витиратимемо на це.

— Назвіть пріоритетні напрямки роботи громадських організацій, яким надаватимете перевагу? Як ви визначали цьогорічні пріоритети?

Наталя Федорович: Ми запропонували практично половину пріоритетів, які прописані в ухвалі сесії. Іншу частину запропонувало моє безпосереднє керівництво. У нашого управління, на мою думку, є чотири пріоритетні напрямки: надання соціальних та реабілітаційних послуг для людей з особливими потребами; заходи, спрямовані на подолання бідності; соціальна підтримка багатодітних родин та неповних сімей; заходи, спрямовані на структурні зміни. Часто громадські організації надають ці послуги краще, ніж бюджетні установи, бо не повинні дотримуватись значної кількості формальностей.

Перший пріоритет ми вибрали з кількох причин. Передусім сама потреба в таких послугах. Я переконана, що робота управління соціального захисту засадничо має бути спрямована на дві речі: надання різних послуг тим особам, які не спроможні до самостійного функціонування, а також надання послуг тим людям, які тимчасово дизадаптовані. Другій категорії людей треба допомогти вийти з цього стану. По-друге, ми маємо великий спектр якісних громадських організацій, які надають соціальні послуги на професійній основі. Завдяки цьому середовищу, ми можемо говорити про те, що не лише бюджетні установи можуть бачити, якісно формулювати і вирішувати проблему. У нас сьогодні є серйозна потреба у цих послугах і є можливість забезпечити цю потребу. До речі, ми прийняли комплексну міську програму по цьому напрямку, яка, на мою думку, є дуже доброю. Ми готували її спільно з депутатським корпусом і громадськими організаціями.

Другий блок – це заходи, спрямовані на подолання бідності. Тут ми говоримо про бідність як проблему, що стосується різних категорій. У нас була спершу ідея визначити пріоритетом надання соціальних послуг бездомним особам та особам, що вийшли з місць позбавлення волі. Але ми взяли проблему ширше і говоримо про заходи на подолання бідності. Наприклад, у нас є категорія людей, які потребують харчування, і яким ми хочемо допомогти з цим. Сюди ж ми відносимо і надання санітарно-гігієнічних послуг, бо чистота людини тісно пов’язана з поняттям бідності як матеріальної, так і духовної. Ми повинні формувати в суспільстві культури гігієни.

Третій пріоритетний напрямок - соціальна підтримка багатодітних родин та неповних сімей. Дослідження свідчать, що людина як особистість формується в сім’ї. Тут важливим є не лише забезпечити дитину харчуванням та одягом, але і виховати її. Тому важливо не лише надавати якісь виплати, а й створити можливість до повноцінного виховання особистості, щоб людина мала можливість здобути якісну освіту та усебічно розвиватись. Окрім цього, неповні сім’ї зазвичай потребують певної соціально-психологічної допомоги.

Четвертий напрямок - заходи, спрямовані на структурні зміни, а саме активізацію ролі громадськості в суспільстві.

Юрій Наконечний: Наші пріоритети вказані в ухвалі сесії. Ми довго обговорювали їх з профільною комісією. Вони опрацьовані і вивішені в Інтернеті. Від себе можу сказати, що цього року ми старатимемось більше дотримуватись правила дофінансування проекту іншими грантодавцями. У нас є фонди, які дофінансовують проекти і шукають співпраці з громадськими організаціями. Ми хочемо, що ГО подавали свої проекти в різні фонди, і щоб напрямки їхньої роботи були цікаві і для міста.

Любомир Зубач: До складу нашого управління входить відділ громадського партнерства. До його функцій належить координація співпраці виконавчих органів міської ради з громадськими організаціями. Звичайно, є профільні департаменти та управління, які працюють в цьому напряму. Водночас функція відділу координувати цю співпрацю і знаходити можливості до співпраці. Щодо пріоритетів, то ми б хотіли, щоб громадські організації запропонували цікаві проекти щодо розвитку третього сектору. Мова йде про популяризацію діяльності громадських організацій, висвітлення їхньої діяльності, проведення навчань для громадських діячів тощо. Наприклад, минулого року було багато проблем з тим, що управління виділили кошти, але ці кошти не були використані, оскільки представникам ГО бракувало необхідних знань і досвіду щодо їх освоєння. Адже бюджетне законодавство має чіткі вимоги, яких треба дотримуватись. Цього року ми плануємо розтлумачити представникам ГО механізми написання заявок на конкурс і звітування за результатами його виконання. До прикладу, у нашому управлінні минулого року був достатньо високий процент використання коштів, оскільки ми намагались допомогти громадським організаціям і консультували їх у підготовці документів.

Богдан Шумилович: Минулого року пріоритети визначало тільки управління культури. Цього року до визначення пріоритетів долучився і департамент гуманітарної політики. У нас з’явився такий пріоритет, про який раніше не говорили: культурні заходи до чемпіонат Європи з футболу 2012 року. В основному серед пріоритетів так звані м’які проекти: форуми, семінари, конференції. Це те, на що людям часто бракує грошей, але це варто проводити, адже ці зустрічі формують мережі і середовища. Цього року також з’явилась можливість закупляти так звані елементи твердої інфраструктури: комп’ютер чи проектор для роботи ГО. Якщо громадська організація обґрунтує необхідність цієї покупки, їй виділять гроші. Додатково серед пріоритетів з’явилось культурне виховання. Ми очікуємо, що на конкурс подадуть фестивальні проекти, навчання, семінари тощо.

— Які організації, на вашу думку, мають найбільше шансів перемогти? На що в основному звертатиме увагу конкурсна комісія?

Наталя Федорович: Однозначно, ми повинні дотримуватись існуючого положення і прийнятої ухвали. Я наполягатиму на тому, щоб не підтримали громадські організації, які якісно не прозвітувалися минулого року. Ми мали проблеми зі звітами: ГО отримали гроші, але не прозвітували за їх використання. У таких випадках в управління виникають проблем з контролюючими органами. У мене є список організацій, з якими у нас не було проблем. При визначенні переможців, я керуватимусь тим, наскільки проект цікавий і потрібний, наскільки реальні ціни вказала громадська організація, а також на те, яке ім’я створила собі організація, зважаючи на попередній досвід співпраці.

Юрій Наконечний: У нас буде спільна комісія. Як нас інформували, ми будемо разом відбирати проекти і дискутувати, у яке управління вони би мали потрапити. Минулого року ми мали проблему, оскільки деякі громадські організації писали проект на наше управління, а в результаті він потрапляв в управління культури чи в управління соціального захисту. Було і навпаки. Тому ми змінили загальну схему. Спільна комісія є нововведенням цього року. Перевагу надаватимемо проектам, які будуть цікаві для міста, а також тим, що будуть мати більш міжвідомче спрямування, тобто будуть багатофункціональними.

Любомир Зубач: Конкурсна комісія є міжвідомчою і до неї входить багато людей: і чиновники, і депутати міської ради. Звичайно, перемога в конкурсі залежатиме передусім від того, наскільки проект є цікавим для міста, а також від його якості. Важливо якісно розписати ідею, чітко вказавши заходи, які планує реалізувати громадська організація. Ще один важливий пункт – обґрунтованість витрат. Важливо закладати ті видатки, які можливо зреалізувати. Отож ми звертатимемо увагу на правильне оформлення проекту та написання бюджету.

Богдан Шумилович: Громадські організації подаватимуть проекти в управління «Секретаріат ради», а вони передаватимуть нам. Ми даватимемо заключення, зважаючи на визначені пріоритети. А далі виставлятимемо проекту бали: відповідність пріоритетам, досвід роботи організації, логічність викладу, реальність реалізації проекту тощо. Минулого року ми підтримували дуже різні проекти: від створення веб-сайту до театрального фестивалю. Одна з основних вимог – щоб організація була активною. Тому учасникам конкурсу треба буде показати, що вони вже кілька років працюють. Але це питання доволі складне. Адже ГО, які працюють в сфері культури, не так багато. Ми очікуємо, що цього року з’явиться багато нових громадських організацій, які частково виникають, бо місто почало давати гранти. І вони не матимуть досвіду. Це буде складне питанням. Вирішальним тут буде те, кого вони візьмуть у партнери. Якщо це буде велика і відома організація, яка автоматично візьме на себе частину відповідальності, то ми, ймовірно, підтримаємо проект. Окрім цього, у статуті організації має бути прописано, що вона займається культурними проектами.

— Скільки громадських організацій подали проекти на ваше управління минулого року? Які прогнози на цей рік?

Наталя Федорович: Минулого року на конкурс подались понад 40 громадських організацій і деякі з них подали декілька проектів. При цьому приблизно 85 % отримали фінансову підтримку. Кошти ми не надали організаціям, які не дотрималися формальної сторони. Наприклад ті, що не подали завіреної довідки про неприбутковість. Окрім цього, частину проектів не підтримали за рішенням комісії при департаменті.

Юрій Наконечний: Я не пам’ятаю точної статистики. Не всі організації виграли минулого року. Загалом за нашим напрямком минулого року реалізували близько 10 проектів на загальну суму до 200 тис. грн.

На жаль, не всі проекти були цікаві. Зважаючи на те, що такий конкурс минулого року провели вперше, у нашому управлінні закривали очі на не зовсім опрацьований проект, щоб мати можливість запустити це все як систему. Потім ми мали проблеми з цими організаціями щодо звітності. Проблем не було з тими, хто мав досвід звітування перед іноземними партнерами і розумів важливість цього пункту. Але з деякими громадськими організаціями проблеми були. Тому, можливо, цього року ми надаватимемо превагу організаціям, які розумітимуть важливість правильної та вчасної здачі документів.

Любомир Зубач: Минулого року на наше управління подалися 12 громадських організацій, сім з яких перемогли. Думаю, цього року буде більше. Минулого року ми вперше проводили конкурс соціально-культурних проектів. А коли щось відбувається вперше, завжди виникає багато запитань. Цього року ми намагалися зняти усі проблемні питання. Передусім ми підготували Комплексну програму, у якій визначили пріоритети у різних напрямках, які міська рада готова фінансувати. Крім того, прийняли Положення про соціально-культурні проекти, де чітко визначений механізм проведення конкурсу. По-третє, цьогорічний конкурс ширше анонсували в засобах масової інформації. Тому рівень організованості цьогорічного конкурсу є вищим і інтерес до нього теж.  

Богдан Шумилович: Минулого року громадські організації подали на конкурс 57 проектів у напрямку культури. Ми профінансували 17. Тобто конкурс був доволі великий. Цього року ми очікуємо значне збільшення кількості поданих проектів. Поки що подано доволі мало проектів. Але з попереднього досвіду ми знаємо, що основну частину проектів подадуть в останні дні. Я думаю, організації зараз активно працюють над проектами.

— Що на вашу думку краще робити міській раді: повністю фінансувати проект громадської організації чи частково дофінансовувати його, і чому?

Наталя Федорович: Минулого року дофінансування було обов’язковою вимогою. Моя позиція: міська рада повинна тільки дофінансовувати проекти. Якщо громадська організація надає якусь послугу, вона сама повинна щось в це вкласти. Якщо це повне фінансування, то чому це має робити громадська організація, а не державна установа. Мусить бути залучення інших коштів. Я переконана, що зараз є достатньо різних фондів, де можна знайти кошти. Це є світовий досвід.

Юрій Наконечний: По-перше, на мою думку, молодіжні громадські організації, які зараз є в Україні, вже досить довго перебувають на цьому ринку. Ці організації є дуже різними за напрямками роботи. Вони працюють вже тривалий час і, можливо, частково застоялися в своєму розвитку. Виділяючи не повну суму грошей, ми стимулюємо ГО подивитися на себе з іншого боку і заставити працювати зі спонсорськими коштами. Адже організації, які щороку отримують кошти від міської ради, не повною мірою цінують їх. А коли міська рада дає лише дофінансування, це змушує ГО активніше працювати. А в цьому і полягає завдання всіх управлінь: стимулювати розвиток громадянського суспільства.

Любомир Зубач: Згідно з новим положенням про конкурс можливе повне фінансування проекту. Минулого року було чітко визначено, що має бути не більше 60 % бюджетного фінансування, а решта – залучені. Як показала практика, більшість громадських організацій ці 40 % трактують як власний внесок, який насправді не можна проконтролювати. Власний внесок – це зазвичай оплата праці, яка би мала бути, проте люди працюють на волонтерських засадах, а також обладнання і техніка. Тому цього року ми вирішили передбачити можливість повного фінансування, але водночас надаватимемо перевагу проектам, які матимуть додаткове зовнішнє фінансування. Це показує інституційну спроможність і ефективність організації. В цьому контексті ми передбачили ще одну особливість: конкурс соціально-культурних проектів має певні терміни, але ми передбачили можливість звернення ГО за фінансуванням і в інший період, якщо вони матимуть часткове зовнішнє фінансування. Це допоможе зробити цей процес динамічнішим.

Положенням передбачено, що організації можуть подавати проекти на фінансування до 50 тис. грн. Але, на мою думку, оптимальними є суми до 20 тис. грн., оскільки тоді на ці проекти не поширюватиметься законодавство про тендерні закупівлі. Якщо сума перевищуватиме 20 тис. грн., то громадські організації повинні реєструватися як одержувачі бюджетних коштів, відкривати рахунок в казначействі, подавати складні звіти. Це суттєво ускладнить процес.

Богдан Шумилович: Ми будемо тільки дофінансовувати проекти. Громадська організація – це структура, яка повинна вміти шукати кошти. Показником є те, коли ГО може залучити до реалізації проекту декілька партнерів. Якщо посадити організацію на своєрідну «голку», тобто даєте повне фінансування, вони не будуть нічого робити далі. Коли ви припиняєте фінансування, організація припиняє роботу. ГО повинна шукати партнерів і вкладати свою частку в проект. Це може бути волонтерство, винайняте приміщення тощо.

— Чи надаватимете перевагу проектам, що пов’язані з Євро – 2012?

Юрій Наконечний: Думаю, що цього року буде багато проектів, пов’язаних з проведенням «Євро – 2012», але не всі вони пройдуть. У нас до «Євро – 2012» прив’язують все. Є багато речей, які можна подати без прив’язки до чемпіонату. Я думаю, що ці проекти розглядатимуть на рівні з усіма. Як показує європейський досвід, дотичні до чемпіонату проекти стартують десь за два роки до часу проведення.

Любомир Зубач: Звичайно, «Євро – 2012» є одним з основним пріоритетів міста. На моє переконання, проекти, що стосуватимуться проведення чемпіонату, треба підтримувати у першу чергу. Зокрема одним із пріоритетів нашого управління є підтримка діяльності, спрямованої на розвиток волонтерства, що дуже важливо в контексті проведення чемпіонату.

Богдан Шумилович: Я думаю, ми не надаватимемо особливу перевагу цим проектам. Якщо проект буде справді цікавим та вартим уваги, ми його фінансуватимемо. Але пріоритетом не будуть просто слова «Євро – 2012».

 

Мирослава Коваль для NGO.LVIV.UA
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST