Голова СБУ Валентин Наливайченко: "Тут були не тюрми НКВС, тут були катівні..." Друк

Служба безпеки України та Центр досліджень визвольного руху відкрили у Львові перший в Україні музей-в’язницю "Тюрма на Лонцького".

Високий Замок, 30.06.2009

Служба безпеки України та Центр досліджень визвольного руху відкрили у Львові перший в Україні музей-в’язницю "Тюрма на Лонцького".

 

На відкритті були присутні, зокрема, голова СБУ Валентин Наливайченко, голова ЛОДА Микола Кміть, мер Львова Андрій Садовий, міністр освіти і науки України Іван Вакарчук, колишні політв’язні Юрій Шухевич, Ірина Калинець, Іван Гель.

Початкова експозиція Меморіалу розташована на першому поверсі приміщення колишньої тюрми (вхід з вул. Брюллова - колишної Лонцького). Там максимально збережено автентичний вигляд коридорів та камер, які майже не зазнали змін, відколи тут перебували політичні в’язні. Голова СБУ Валентин Наливайченко, виступаючи на віче, закликав називати речі своїми іменами. "Тут були не тюрми НКВС, тут були катівні. Тут чинили не репресії, а злочини проти людства...

Влади змінювали одна одну на українській землі. Їх об’єднувало прагнення позбутися усього українського, розчинити національну ідентичність нашого народу. Тому чи в тюрмі на Лонцького керувала польська поліція, чи німецьке гестапо, чи радянське НКВД-КГБ, - її головними в’язнями залишалися борці за незалежність, учасники визвольного руху", - зазначив голова СБУ.

Директор Центру досліджень визвольного руху Руслан Забілий заявив: "Сьогоднішня подія - це лише початок створення Меморіалу. Попереду - велика дослідницька робота: вивчення архівів, архітектурні та археологічні обстеження, збір артефактів та свідчень, творення Меморіалу національного значення, достойного пам’яті мільйонів. На це потрібне потужне державне фінансування".

З вересня у "Тюрмі на Лонцького" працюватиме електронний архів інформації про постраждалих людей, і кожен відвідувач матиме доступ до всіх відомих документів. "Наша ідея – зробити максимально доступними всі масиви матеріалів та документів, їх копії про долю кожної конкретної людини", – сказав Валентин Наливайченко.

Міський голова Львова Андрій Садовий, своєю чергою, пообіцяв підтримку в подальшій реалізації Центром створення Меморіалу. "Відкриття сьогодні першої експозиції в музеї "Тюрма на Лонцького" є великим кроком до вивчення і пізнання нашої історії. Наші діти, школярі і студенти, гості міста повинні відвідати цей музей, відчути цю атмосферу тюрми-катівні, - зауважив мер. - Невимовний сум викликає тільки один вигляд цієї катівні, адже тут загинули кращі представники нашого народу, помирали наші бабці і батьки, українці-галичани".

За словами Андрія Садового, з бюджету Львова у 2009 році для Меморіалу буде виділено 1 мільйон 200 тис. гривень.

Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської громади. Меморіал можна відвідати щочетверга від 14.00 до 18.00, також співробітники Центру проводитимуть екскурсії цією виставкою за попереднім записом за телефоном: 299-45-15 та через електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Для огляду вже доступні - камера-одиночка, камера смертників, кабінет слідчого та унікальна фотолабораторія. Правду про страшні події літа 1941 року можна побачити з рідкісних кіно- та фотокадрів. В експозиції представлені нещодавно розсекречені “розстрільні списки” та архівні справи на одного із найвідоміших в’язнів - отця Миколу Хмільовського, керівника підпільної Греко-католицької церкви та члена парламенту воюючої України - Української головної визвольної ради. Дослідники зібрали і розмістили на стелі пам’яті всі відомі на сьогодні прізвища закатованих у 1941 році.

Коментар для "ВЗ"

Ірина КАЛИНЕЦЬ, колишній політв’язень, член робочої групи зі створення Меморіального комплексу пам’яті жертв окупаційних режимів

“Тюрма на Лонцького” для мене не якась абстрактна споруда. Вона пройшла і через мою долю, через долю мого чоловіка Ігоря. Тут ми відсиділи по дев’ять місяців, коли тривало слідство у наших справах. Пройшли через цю в’язницю В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель, брати Горині, Стефа Шабатура та багато інших політв’язнів. Ідея створення Меморіалу пам’яті не вчора, як кажуть, виникла. Про наш обов’язок увічнити пам’ять жертв окупаційних режимів я говорила на одному з перших львівських мітингів 1988 року, ще до створення Руху.

Нелегким був шлях від задуму до практичного втілення. Кілька років тому хтось надумав на подвір’ї тюрми, на землі, просякнутій кров’ю невинних жертв, збудувати ресторан і житловий будинок. Вже почали рити котлован... Але громадськість вдарила на сполох, і це блюзнірство припинили. Відкриття Меморіалу стало практичною справою після указу Президента про створення Українського інституту національної пам’яті, за активної особистої участі голови СБУ Валентина Наливайченка.

Зараз є чимало охочих приписати собі заслуги у цій справі. Як член робочої групи зі створення Меморіалу можу з повною відповідальністю сказати, що окремі працівники міської адміністрації тривалий час блокували практичну роботу. Справжній патріотизм і ентузіазм виявили молоді науковці з Центру досліджень визвольного руху, які без будь-якої фінансової підтримки збирали по крупицях матеріал для майбутньої експозиції.

Зроблено тільки перший крок. Я б сказала, що маємо наразі не музей, не меморіал, а виставку. Попереду ще велика пошукова і наукова робота. Сподіваюсь, що Меморіальний комплекс пам’яті жертв окупаційних режимів стане не містечковим комунальним підприємством, а набуде загальнодержавного статусу в структурі Українського інституту національної пам’яті.

 

Сюзанна БОБКОВА,
  Високий Замок, 30.06.2009
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST