Коли буде новий Закон "Про громадські організації" Друк

2009 рік може стати роком ухвалення нового Закону "Про громадські організації". Вже сьогодні на розгляді парламенту проект Закону "Про громадські організації", внесений Кабінетом Міністрів України й зареєстрований під №3371 від 14.11.2008. Законопроект було підготовлено за участю громадських експертів. Він пройшов громадське обговорення й вирішує головні проблеми громадських організацій та громадян, які хочуть їх створити. Дарма очікувати значної активності в реформуванні законодавства про свободу об'єднання з боку уряду та парламенту. Тому головними рушіями реформи мають бути громадські організації.

2009 рік може стати роком ухвалення нового Закону "Про громадські організації". Вже сьогодні на розгляді парламенту проект Закону "Про громадські організації", внесений Кабінетом Міністрів України й зареєстрований під №3371 від 14.11.2008. Законопроект було підготовлено за участю громадських експертів. Він пройшов громадське обговорення й вирішує головні проблеми громадських організацій та громадян, які хочуть їх створити. Дарма очікувати значної активності в реформуванні законодавства про свободу об'єднання з боку уряду та парламенту. Тому головними рушіями реформи мають бути громадські організації. Саме від активності організованої громадськості залежить, як швидко профільний комітет, а саме Комітет з питань правової політики, розгляне законопроект і рекомендує на розгляд на сесії Верховної Ради.

Нині ми маємо позитивний висновок Головного науково-експертного управління ВРУ та знаємо, що головним доповідачем із законопроекту є молода й прогресивна депутатка Еліна Шишкіна.
 
Але для того, щоб законопроект став законом, його мають ухвалити в першому читанні, доопрацювати на друге читання, ухвалити в другому читанні й у цілому, а також його має підписати президент. Усе це можливо зробити до кінця 2009 року лише за умови активної участі громадськості.

Європейська держава не може жити з тоталітарним законом про свободу об’єднань

1997 року Україна приєдналася до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цим українська держава як член Ради Європи з 1995 року взяла на себе зобов’язання гарантувати право на свободу об’єднання (ст. 11) та створити максимально зручні правові й адміністративні умови для заснування, реєстрації і діяльності громадських організацій.


3 квітня 2008 року Європейський суд визнав український Закон "Про об’єднання громадян" таким, що порушує Конвенцію, та недемократичним. Суд постановив, що українське законодавство й практика його застосування обмежує право громадян на об’єднання.

А яким стандартам має відповідати закон про свободу асоціацій? На це питання дала відповідь Рада Європи: 10 жовтня 2007 року було ухвалено Рекомендацію Комітету Міністрів держав-членів Ради Європи стосовно правового статусу неурядових організацій у Європі (№ СМ/Rec(2007)14). В цьому документі визначено основні засади та стандарти, на яких мають базуватися національні закони про діяльність організацій громадянського суспільства країн-членів.

Можна констатувати, що чимало норм чинного Закону України "Про об’єднання громадян" суперечать положенням згаданої рекомендації Ради Європи. Головними вадами цього Закону є:
  1. заборона створювати суспільно-корисні об’єднання, тобто такі, що діють в інтересах громади або суспільства, наприклад правозахисні чи екологічні організації. Громадські організації мають право захищати виключно інтереси своїх членів, пропагувати ідеї, що належать тільки членам цієї організації. Ці норми значно обмежують право на об'єднання.
  2. заборона юридичним особам створювати громадські організації. Відсутність у юридичних осіб можливості засновувати асоціації самостійно або разом із фізичними особами значно гальмує розвиток громадянського суспільства та різних форм самоорганізації суспільства. Стаття 11 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод говорить саме про право осіб (фізичних та юридичних) на об'єднання.
  3. Штучне обмеження території дії громадської організації через існування територіальних статусів. Наявність територіального статусу забороняє діяльність громадських об’єднань у регіонах, де їх не було зареєстровано, що також не відповідає кращій світовій практиці законодавства для НУО.
  4. заборона НУО займатися господарською діяльністю. Закон заборонив громадським організаціям займатися господарською діяльністю безпосередньо, надавши натомість право створювати додаткову юридичну особу. Це призводить до обмеження джерел фінансування та підриває фінансову стійкість громадських організацій. У розвинених країнах громадські організації мають право здійснювати господарську діяльність за умови, що прибутки направляють на виконання статутної діяльності і їх не можуть розподіляти між засновниками.
    Законодавство для громадських організацій має бути не складнішим, аніж для бізнесу

У демократичному світі діє принцип, згідно з яким регулювання діяльності громадських організацій не може бути складнішим, аніж для бізнесу. Натомість в Україні створити та зареєструвати підприємство можна набагато швидше й дешевше, ніж громадську організацію. В Україні створити громадську організацію набагато складніше й дорожче, ніж бізнес-компанію.

Законодавство для громадських організацій має бути не складнішим, аніж для бізнесу

У демократичному світі діє принцип, згідно з яким регулювання діяльності громадських організацій не може бути складнішим, аніж для бізнесу. Натомість в Україні створити та зареєструвати підприємство можна набагато швидше й дешевше, ніж громадську організацію. В Україні створити громадську організацію набагато складніше й дорожче, ніж бізнес-компанію.

Вимоги законодавства                       Бізнес-компанія              Громадська організація зі всеукраїнським статусом

Мінімальна кількість засновників      1 юридична чи              28 фізичних осіб (осередки принаймні

                                                     фізична особа               фізичних осіб у 14 областях)                               

Тривалість державної реєстрації       три робочі дні               30 днів; рішення можуть повідомляти протягом                                                                                         додаткових 10 днів (ст. 15 Закону "Про                                                                                         об’єднання громадян")                                        

Законодавчі й адміністративні бар’єри вбивають громадську активність

Країна              Кількість неурядових організацій на 10 тис. населення
Естонія                                        201
Хорватія                                      85_
Угорщина                                    46_
Україна                                       11_

Законодавчі реєстраційні бар’єри, що стримують утворення громадських організацій:

  • подвійна реєстрація громадських організацій та фактична відсутність "єдиного реєстраційного вікна". На відміну від бізнесу, для громадських організацій існує практика подвійної реєстрації, а саме: реєстрація статуту в органах юстиції й окремо реєстрація юридичної особи місцевими державними реєстраторами. Дуже часто органи юстиції відмовляються організовувати взяття ГО на облік у соціальних фондах, примушуючи засновників робити це самотужки;
  • дискримінаційно тривалий період реєстрації громадських організацій. Для реєстрації національних та міжнародних організацій законом визначено один місяць, для благодійних організацій — два місяці (тоді, як для реєстрації бізнесу 5 днів). А в Данії й Швеції, наприклад, асоціації набувають прав юридичної особи з моменту підписання статуту, в Нідерландах і Португалії — з моменту нотаріального засвідчення підписів засновників статуту.
  • подвійна плата за реєстрацію громадських організацій. Для реєстрації міжнародної громадської організації хворих на лейкемію необхідно сплатити реєстраційний збір у сумі 42,5 грн 250 дол. США (разом 1305 грн). Водночас збір за реєстрацію будь-якого акціонерного товариства становить 170 грн. Уряд України й досі розглядає плату за реєстрацію ОГС як джерело наповнення державного бюджету, хоча діюча організація сплачує значно більшу суму податків порівняно з платою за реєстрацію.

Що має зробити новий Закон "Про громадські організації"

1.Спростити й здешевити реєстрацію громадських організацій:

  • скоротити термін реєстрації до 10 робочих днів незалежно від статусу організації (за заявою засновників орган реєстрації має право подовжити цей термін на 10 робочих днів для усунення помилок у документах);
  • надати вичерпний перелік із чотирьох документів (протокол про утворення, статут, реєстраційна картка та документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору), що їх подають для реєстрації;
  • встановити реєстраційний збір, що не перевищує розміру збору для інших юридичних осіб (наразі – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн) незалежно від статусу;
  • затвердити порядок узяття на облік в інших державних органах як для решти юридичних осіб (необхідні відомості їм передає державний реєстратор).

2. Визнати право всіх осіб бути засновниками й членами громадських організацій. Визнати право юридичних осіб України та інших держав, окрім органів державної влади й місцевого самоврядування, бюджетних організацій і установ, бути засновниками та членами громадських організацій.

3. Надати право громадським організаціям захищати інтереси не лише своїх членів, а й суспільних груп. Закон має передбачити для громадських організацій право діяти не лише в інтересах членів своїх організацій, а й в інтересах та на захист прав осіб, що не належать до членів певної громадської організації, наприклад правозахисні й екологічні організації. Також новий закон має гарантувати неурядовим організаціям право вільно пропагувати ідеї незалежно від того, хто, де й коли їх проголосив першим.

4. Скасувати обов’язкові територіальні статуси громадських організацій. Усі громадські організації мають отримати право діяти на всій території країни незалежно від місця реєстрації. Для отримання всеукраїнського статусу громадська організація може добровільно й лише після державної реєстрації подати документи про створення представництв (осередків) у більшості областей України до Мін’юсту.

 

5. Створити прозорий реєстр громадських організацій. Запровадити діяльність Облікового реєстру громадських організацій, що розміщується на офіційному сайті Міністерства юстиції. У вільному доступі громадяни та органи влади мають отримати можливість ознайомитися з інформацією про зареєстровані громадські організації, організації, легалізовані шляхом повідомлення, й акредитовані іноземні неурядові організації. Наразі ніде одержати офіційну інформацію навіть для запрошення представників громадських організацій на громадські слухання та інші передбачені законодавством заходи.

Громадські організації — це партнери демократичної держави в розв’язанні суспільних проблем

Українській демократичній державі дуже потрібен партнер в особі громадських організацій для здійснення реформ та розв’язання багатьох суспільних проблем. Адже країни Східної Європи довели ефективність такого партнерства на власному досвіді.

Громадські організації — це партнер держави у проведенні консультацій та виробленні ефективних рішень. За інформацією Кабінету Міністрів України, на 2007 рік членами громадських рад при виконавчих органах влади були близько 2000 громадських організацій, за І–ІІІ квартали 2007 року органами виконавчої влади було проведено понад 800 консультацій з організованою громадськістю, за результатами яких було отримано приблизно 4700 пропозицій, майже 3700 з них враховано. За активної участі громадських організацій були підготовлено низку прогресивних державних рішень, а саме проект Кримінального процесуального кодексу України, Закон "Про доступ до судових рішень", проект Концепції вдосконалення судівництва та утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, проект Концепції реформування публічної адміністрації в Україні, Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства.

Громадські організації — це партнер держави в наданні соціальних послуг громадянам. Спектр соціальних послуг, що їх надають НУО, охоплює такі соціальні сфери: розв’язання проблем інвалідності, робота з дітьми та молоддю, допомога сім’ям дітей-інвалідів, профілактика негативних явищ серед молоді, протидія епідемії ВІЛ/СНІДу, робота з бездомними та безпритульними, захист психічного здоров'я і т. ін.

Громадські організації готові брати на себе обов’язки з виконання тієї соціальної роботи, за яку не береться бізнес через низьку прибутковість соціальних послуг. Державні установи часто неспроможні швидко налагодити надання нових соціальних послуг через наявність бюрократичних процедур, тоді як ОГС виявляють високий ступінь мобільності та інноваційності. Більше того, послуги, що надають ОГС, будуть завжди дешевшими, ніж послуги бізнесу й державних установ, бо ОГС використовують багато волонтерської роботи, залучають благодійні пожертви й не є орієнтованими на прибуток. До прикладу, в Німеччині 60% гарантованих державою соціальних послуг надають неурядові організації, а у Франції в громадському секторі задіяно більше людей, аніж у секторі будівництва або транспорту[1].

Громадські організації — це партнер держави в поширенні благодійництва. Громадські організації є тими посередниками, які у змозі адресно доносити благодійну допомогу до найвіддаленішого куточка країни, саме до тієї людини, яка її потребує. Громадські організації залучають мільйони гривень, аби допомогти нужденним.

Громадські організації — це партнер держави в здійсненні громадського контролю й боротьбі з корупцією. Саме громадські організації здійснюють постійний незалежний моніторинг за діяльністю влади й дотримання прав людини. Саме громадські організації мобілізували близько 15 000 незалежних спостерігачів на виборах до Верховної Ради України в 2007 році та близько 5000 спостерігачів за ходом зовнішнього незалежного оцінювання в 2008 році.
Новий Закон "Про громадські організації" — спільна відповідальність уряду й парламенту

Кабінет Міністрів України у своїй програмі дій "Для людей, а не політиків" узяв на себе зобов’язання реформувати Закон "Про об'єднання громадян".

Міністерство юстиції України розробило прогресивний законопроект "Про громадські організації"(№3371), який пройшов низку громадських обговорень. Законопроект загалом відповідає кращим міжнародним та європейським стандартам регулювання діяльності НУО.

Ми сподіваємося, що уряд і Верховна Рада України зможуть якомога швидше ухвалити новий прогресивний Закон "Про громадські організації".

Однак для того, щоб Закон "Про громадські організації" став насправді дієвим, також необхідно:
  • внести зміни до Закону "Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб підприємців", якими надати Міністерству юстиції та його територіальним органам статус єдиного державного реєстратора. Це фактично завершить формування єдиного вікна для реєстрації НУО;
  • ухвалити наказом Міністерства юстиції положення про Обліковий реєстр громадських організацій, який потрібно розмістити в інтернеті й забезпечити вільний доступ до нього;
  • привести практику реєстрації громадських організацій Міністерством юстиції та його територіальними органами у відповідність із новим законом.
Новий закон "Про громадські організації" — це ще один крок, який наблизить Україну до європейської якості життя і свободи.
 
Максим ЛАЦИБА, Український незалежний центр політичних досліджень,
  Журнал "Громадянське суспільство" No. 2(9)/2009
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST