Курці мимоволі Друк

У Львові всерйоз узялися за обмеження продажу алкоголю, пива й тютюну неповнолітнім. Спочатку міська влада обмежила продаж цих виробів у кіосках, розташованих менш ніж за 200 метрів від навчальних закладів. Минулого тижня навіть відбулися громадські слухання на цю тему.

У Львові всерйоз узялися за обмеження продажу алкоголю, пива й тютюну неповнолітнім. Спочатку міська влада обмежила продаж цих виробів у кіосках, розташованих менш ніж за 200 метрів від навчальних закладів. Минулого тижня навіть відбулися громадські слухання на цю тему.

 

Підприємців, до речі, тема таки схвилювала – у великому сесійному залі, де відбувався захід, був майже аншлаг. Утім у кулуарах подейкують, що ця тема має прийти на зміну питанню боротьби з гральними автоматами, встановленими на вулицях і в магазинах.

Однак усерйоз узявшись за одну частину проблеми, у львівській мерії якось не дуже помічають іншу. Адже в нашому місті досі немає чіткого визначення, в яких громадських місцях можна курити, а в яких ні. От і виходить, що, коли очікуєш транспорт, твій сусід по черзі може з чималим задоволенням смалити цигарку. Або ж водій у "маршрутці" не бачить нічого поганого в тому, щоб улаштувати перекур без відриву від керма.

Є така проблема і в кафе – навіть якщо там один зал, то все залежить від доброї волі власника: захоче – там заборонять курити, а ні – то ні. Якщо ж у кафе чи ресторані є два зали, з яких один для некурців, це також не вирішує проблеми, адже задимлене повітря "не розрізняє" цієї межі – дим коромислом стоїть в обох приміщеннях. Щоправда, в одному з них диму трошки менше.

З’ясувати, хто саме має боротися із цигарковим димом, виявилося не так просто. Принаймні в міській раді спочатку кивнули на управління у справах захисту прав споживачів. А в цій шанованій структурі нас скерували до управління торгівлі міської ради. Мовляв, це там видають дозволи.

Заступник начальника управління Василь Ріпка розповів "Газеті", що його відомство займається такими питаннями, лише якщо є звернення громадян. А за останні півтора року ніхто з такою скаргою не звертався. Натомість заступник начальника управління торгівлі Наталія Головко розповіла, що під час перевірок, яке проводило їхнє відомство в закладах ресторанного господарства, розташованих у центрі міста, порушень закону щодо виділення місць для тих, хто не курить, й обладнання їх вентиляційними системами не виявлено. Такі перевірки можуть проводити або планово, або ж за “зверненнями громадян”. Упродовж останнього року ніхто з львів’ян не скаржився на це. Щодо спальних районів, то тут управління тільки планує перевірки. З цього можна зробити висновок – журналіст “Газети”, як не дивно, відвідує здебільшого ті заклади, де ревізій іще не було.

Трохи роз’яснив ситуацію помічник міністра внутрішніх справ Тарас Гаталяк, який зазначив, що такими питаннями, згідно з Адміністративним кодексом, мало б займатись управління у справах захисту прав споживачів. Однак міліція має право скеровувати відповідні матеріали до зазначеного управління. "Проблема в тому, що необхідно визначити поняття громадського місця, а це мала б зробити Львівська міська рада", – зазначив Т. Гаталяк. Наприклад, в Ужгороді до громадських місць зараховано дитячі заклади, дитячі майданчики, зупинки громадського транспорту. Зроблено це і в інших містах. Принаймні екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук уже навіть поспішив заявити, що запровадження обмеження на куріння в громадських місцях дало змогу суттєво поліпшити статистику серцево-судинних захворювань.

"Головним індикатором впливу куріння на суспільство є показник серцево-судинних захворювань, зокрема інфарктів і серцевих нападів. Те, що люди хоча б частково перестали курити у громадських місцях – ресторанах, кафе тощо, – відразу позитивно вплинуло на здоров’я киян", – заявив пан Поліщук, повідомляє УНІАН.

Екс-міністр уважає, що суттєве зниження показників кількості випадків гострого інфаркту міокарда пов’язане з набуттям чинності з липня 2006 року Закону України "Про заходи для запобігання і зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення". За його словами, до 2006 року в Києві спостерігали зростання кількості випадків гострих інфарктів міокарда. "А вже 2007-го таких випадків поменшало на 7,4%. Це дало змогу заощадити бюджету охорони здоров’я 6,3 мільйона гривень. Ця сума дорівнює, наприклад, річному бюджету Київської лікарні швидкої допомоги", – сказав Микола По­ліщук.

Чи змінилася ситуація у Львові – наразі сказати складно. Тим часом "Газета" спробувала з’ясувати в представників ресторанного бізнесу, які труднощі з відкриттям окремих залів у кафе для курців і некурців. Першою причиною вони назвали відсутність у нас культури некуріння в громадських місцях.

"Там, де є кава й пиво, обов’язково з’являються цигарки", – розповідають ресторатори. За словами Маркіяна Іващишина, який є власником кафе, зал для тих, хто не палить, у нього зазвичай порожній. Щоправда, за його спостереженням, значну частину серед відвідувачів становлять так би мовити "ситуативні курці" – до цигарки вони тягнуться лише в кафе.

Утім інший відомий львівський ресторатор у розмові з "Газетою" зазначив, що в його ресторані зал для некурців таки заповнений. Однак пояснив це “форматом закладу”.

Та якщо такий столик дає змогу знайти розумний компроміс між курцями та некурцями, то залишається проблема кафе й ресторанів із кількома залами. Маркіян Іващишин розповів, що основною причиною є дорожнеча вентиляційної системи, особливо складно встановити її в старому будинку. Як удалося з’ясувати "Газеті" вартість установлення такого обладнання перевищує 100000 гривень. Та якщо самі ресторатори визнають, що якісна витяжка – задоволення не з дешевих, то не зовсім зрозуміло, чому, на думку контролюючих структур, проблем із вентиляцією в кафе немає?

Якщо власник маленького кафе порахує витрати на вентиляцію, то, зрозуміло, все залишить так, як є. Тобто кафе надалі притягуватиме тих, хто полюбляє затягнутися цигаркою під каву. Натомість якісна вентиляційна система може дати ще один додатковий ефект: навіть затяті курці в такому приміщенні можуть заховати якнайдалі пачку з цигарками – не захочеться псувати повітря.

Отже, якщо ви можете дозволити собі пообідати принаймні за 100 гривень, то маєте підстави вимагати від власника кафе й окремий зал для некурців, і хорошу вентиляцію, щоб дим із сусіднього залу випадково не зіпсував вашу трапезу.

Олександр СИРЦОВ,
  Львівська газета, 16.04.2009
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST