Львів має шанс стати центром української книги Друк

У Львові може з’явитися новий сучасний книговидавничий центр, аналогів якому досі не було в Україні. З ідеєю створити Центр української книжки виступила Літературна агенція "Піраміда"

У Львові може з’явитися новий сучасний книговидавничий центр, аналогів якому досі не було в Україні. З ідеєю створити Центр української книжки виступила Літературна агенція "Піраміда". За словами генерального директора агенції Василя Гутковського, "Піраміда" планує за власні кошти побудувати офісний центр видавництва, сучасну друкарню, презентаційний центр із новітнім обладнанням – так званий інтелектуальний центр, у якому автори, читачі, львів’яни та гості міста зможуть зустрічатись, проводити презентації, обговорення та дискусії.

За задумом пана Гутковського – автора ідеї створення Центру, задля популяризації книгочитання серед львів’ян, також планується відкрити музей сучасної книги та музей Івана Тиктора. Окрім того, у так званому "будинку книги" передбачається заснування екскурсійного центру народження книжки, де щоденно можна буде проводити екскурсії як виготовляється книга: ілюструється, верстається, друкується – все за склом і без перериву робочого процесу.

"Літературна агенція "Піраміда" готова здійснити усе для того, аби книга стала ближчою до читача – у новому книговидавничому центрі можна буде скористатися системою "книга на вимогу", також буде створено новітню лінію з розробки подарункових книжкових видань. Ми пропонуємо громаді такий соціальний проект, щоб там було виробництво "під склом" для того, щоб у будь-який час могли приходити на екскурсії. Коли діти, студенти, загалом громадськість Львова матиме можливість побачити як книжка виробляється, як друкується, ставлення громади до книги стане зовсім іншим", – зазначив В.Гутковський.

За його словами, для здійснення такої мрії знадобиться близько шести років та 5 млн євро. Водночас у новоствореному будинку книги були б задіяними 100-150 працівників.

Єдиною проблемою, що може стати на перешкоді, це питання чи бажатиме міська влада сприяти втіленню цієї доброї ідеї. Василь Гутковський від імені Літературної агенції "Піраміда", звернувся до міського голови Львова Андрія Садового та до депутатів міськради із проханням виділити у довгострокову оренду земельну ділянку у межах міста площею 25 соток. Відтак тепер відповісти на запитання, чи зможе Львів стати містом, котре дасть початок розвитку сучасної української книги, мають наші високопосадовці. І власне щодо цього існує достатньо скепсису, особливо, коли йдеться про виділення земельної ділянки. "У Львові набагато легше відкрити мережу ресторанів швидкої їжі, аніж мережу книгарень. Книгарні у нас, як правило, швидко лише закриваються. Утім є й оптимістичні приклади, як то студентське містечко Українського католицького університету. Тоді громада сказала "бути" студмістечку, провели молебень і міська рада не посміла відмовити. Відтак закликаю до форми "ми", аби залучати якомога ширше громадськість, щоб зрозуміли, що це потрібно кожному громадянину міста", – радить проректор Львівського національного університету ім. І.Франка Марія Зубрицька.

Та все ж, схоже, шанси існують. За словами члена земельної комісії Львівської міськради Володимира Гірняка, Центр української книжки міг би постати в районі вулиці Липинського. Своєю чергою його колега – член комісії з культури ЛМР Наталя Усач запевнила, що вона береться за створення групи підтримки такого центру у депутатському середовищі.
 
Коментують

Василь Гутковський, генеральний директор ЛА "Піраміда": "Хотів би як Іван Тиктор все спродати і збудувати Центр книжки для Львова"

"Це б мав бути радше соціальний проект. Звичайно це все ще на рівні ідеї, яку треба виносити і викристалізувати, аби знати дійсно, як все це має бути.

Передбачається, що у цей задум, аби його здійснити потрібно внести близько 5 млн євро інвестицій. Я є співвласником кількох фірм, маю нерухомість і хотів би, як Іван Тиктор це все спродати і збудувати власне центр книжки для Львова, який би був не лише комерційним проектом, але і приносив громаді користь.

Якщо не вдасться втілити у Львові, то доведеться запроваджувати виробництво у районі поза містом, однак у цьому випадку відпаде взагалі можливість створення саме інтелектуального центру. Ніхто з читачів, письменників не поїде на окраїни. Це буде швидше виключно поліграфічне виробництво, завдяки якому можна буде заробляти гроші. Від ідеї чогось більшого доведеться відмовитися.

Я мав розмови з Марією Матіос, Василем Габором, з якими впроваджуємо разом багато проектів, вони підтримують цю ідею і хотіли б, щоб було таке місце, де можна провести презентацію книжки, зустрітися з колегами чи обговорити процес друкування свого видання. І ще є бажання, щоб Центр був імені Івана Тиктора, попередня згода від родини уже є".

Марія Зубрицька, проректор ЛНУ ім. І.Франка: "Необхідно, щоб кожен відчув, що для нього передбачене у Центрі книги зручне місце"

"Львів - місто студентів, це відомо. На сьогодні 140 тисяч студентів, плюс понад 20 тисяч викладачів, а ще варто врахувати школярів і дошкільнят. Адже йдеться про культуру читання, яка є надзвичайно широкою. Відтак інфраструктура Центру має охоплювати всі зрізи читацької аудиторії.

Одна четверта мешканців нашого міста це люди, які повинні вимагати(!) книги. Тобто потенційно зацікавлені особи за статистичними показниками є. Викладачі, письменники, інтелектуали, без сумніву, будуть підтримувати цю ініціативу. Але за умови, що ця ідея буде проговорена і це стане ініціативою громади Львова. І кожен ідентифікує свій сегмент інтересу у цьому мегапроекті. Єдине, що його треба цікаво подати, щоб кожен відчув, що для нього передбачене там зручне місце - як читача, як людини, яка пов’язана з книгою чи книговиданням, чи духовними цінностями.

Париж має дві тисячі маленьких книгарень і має великий модерний центр книги, тобто, минуле гармонійно співіснує з сучасністю. У Львові ж легше відкрити мережу ресторанів, аніж книгарень. Їх легше закривати. Зичу витримки та гармонії. Щоб цю ідею здійснити, має бути балансування на межі між різними інтересами - комерційними і духовними. Для реалізації проекту необхідно продемонструвати прагматику дій. Показати - тут буде те, чого ще у Львові немає. І у цьому необхідно кожного переконати".

Володимир Гірняк, депутат ЛМР, секретар земельної комісії: "Хочеться, щоб за час нашої каденції було зроблене щось добре".

"Ідея створення такого Центру дуже хороша. Щодо виділення земельної ділянки, то хочу гарантувати, що механізм ми знайдемо, попри те, що є проблеми. Адже минулого року уряд запровадив постанову, за якою передбачено, що всі вільні ділянки можна продавати лише з аукціону. Та можу сказати, як депутат міськради, секретар земельної комісії, як юрист, що в даному випадку відшукати правові механізми виділення земельної ділянки можна. Є можливість, або місто укладе договір сервітуту чи передасть на управління капітального будівництва... Тобто, йдеться про те, що саму ідею можна зреалізувати. Де реально може бути розміщена така споруда? Це має бути центр, в який приходитимуть письменники дискутувати, і збиратиметься інтелектуальне середовище, а діти, учні, студенти приходитимуть дивитися, як відбувається процес книгодрукування. Там же має бути музей, тому, безумовно, говорити про те, що ця споруда може знаходитися в Рясне чи деінде на околицях недоцільно, бо тоді втрачається вся суть ідеї.

На мою думку, Центр можна розмістити в районі вулиці Липинського. Адже йдеться про те, що це має бути щось незвичне, оригінальне - цікавий проект, архітектура, дизайн.

Але для реалізації цього проекту, повинне об’єднатися інтелектуальне середовище, письменницьке, депутатське, залучена широка громадськість. А пан Василь має проводити організацію, бо кожну хорошу ідею можна заговорити. Припускаю, що можуть закидати те, що, мовляв, продавши 25 сотих землі, можна виручити кілька мільйонів до бюджету. Так можна. Але, заплативши такі гроші за землю, чи будуть люди будувати щось подібне? Сумніваюся. Швидше, аби відбити закладені кошти, збудують супермаркет чи щось інше. Відомо, що промисловим Львів не буде, місто справді має стати туристичним, інтелектуальним, центром, особливо, зважаючи на кількість студентів та науковців. Тож будівництво такої споруди ідеально вписується у зазначену концепцію міста. Але для здійснення ідеї, має бути воля інтелектуального середовища, наукової громадськості, їх підтримка. А зі свого боку можу сказати, що я і мої колеги робитимуть все можливе від нас, щоб ідея зреалізувалася. Мені було б приємно, щоб за час нашої каденції було зроблене щось добре. Адже з часів незалежності у Львові таких знакових проектів не впроваджувалося. Це та річ, яка залишиться не лише для нашого покоління, але й для дітей". 


  Львівський портал, 20.03.2009
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST