У Львові хочуть створити 80 пунктів збору батарейок! Друк

 1 листопада відбулися громадські слухання проекту «Комплексної муніципальної програми поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові на 2013-2017 рр», яка має забезпечити в місті налагоджений збір та екологічно безпечну утилізацію батарейок та енергозберігаючих ламп, зібраних від населення.

Кандидат географічних наук, доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Івана Франка Ірина Койнова, яка представила проект цієї програми, підкреслила, що у Львові функціонує чимало промислових підприємств, об’єктів ресторанного господарства, готелів, закладів освіти, які утворюють додаткову кількість використаних батарейок та енергозберігаючих ламп. Щороку у Львові використовується 400 тисяч енергозберігаючих ламп та 950 тисяч батарейок. Для міста проблематика поводження з такими відходами є надзвичайно актуальною. Мета згаданої програми полягає у створенні системи комплексного поводження з ними.
 
Економічний ефект програми полягатиме у перетворенні відходів електронного і електричного устаткування у вторинну цінну сировину, яка буде вилучена у результаті утилізації цих відходів. Також важливі завдання – зменшення обсягів захоронення відходів на сміттєзвалищах поблизу Львова та постійна послідовна еколого-просвітницька інформативна діяльність серед населення.
 
Ірина Койнова зазначила, що у межах виконання проекту було проведене соцопитування, результати якого показали, що у Львові не використовують енергозберігаючі лампи лише 17% опитаних родин; батарейками не користуються 5% опитаних.
 
«Усі використані лампи і батарейки стають відходами, які містять токсичну ртуть та цілий набір небезпечних і токсичних важких металів. Опитування показало, що мешканці у більшості випадків викидають використані лампи та батарейки у смітник. Лише 13% опитаних родин не викидають їх, але це не означає, що ці відходи надалі утилізовуються. Дуже часто вдома люди роками зберігають використані ртутні прилади чи батарейки, не знаючи, куди їх далі дівати», – зазначила науковець.
 
А 22% опитаних, з її слів, взагалі не знають, що батарейки і люмінесцентні лампи є небезпечними відходами.
 
Реалізація розробленої програми поводження з такими відходами розрахована на п’ять років. Вона передбачає два етапи. Для цього мають бути залучені кошти з міського бюджету, грантові кошти, а також кошти підприємств й організацій. Загальна вартість виконання проекту – 11 млн 103 тис. грн. Зі слів Ірини Койнової, близько 70% цієї суми забезпечать грантові кошти, які надійдуть з-за кордону.
 
Впродовж першого етапу реалізації програми (з 2013 до 2015 року) у Львові передбачено створити 80 стаціонарних пунктів збору батарейок, які розміщуватимуться в адміністративних корпусах ВНЗ, ЛКП, державних структурах тощо та два мобільні пункти збору використаних батарейок і люмінесцентних ламп. Буде закуплено два спеціалізовані автобуси, які переобладнають, аби можна було забирати в населення лампи і перевозити їх до місць складування, а далі – на переробку. Крім того, повідомила науковець, у рамках проекту передбачена купівля обладнання для утилізації таких ламп.
 
Впродовж другого етапу програми (з 2015 до 2017 року) заплановано створити додаткові прийомні пункти збору використаних батарейок із залученням уже комерційних структур. Наступний крок – передача утилізованих люмінесцентних ламп та тих компонентів, які з них вилучатимуть, спеціалізованим підприємствам як вторинну сировину.
 
 
 
 
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST