Українська благодійність в Інтернеті: чому не працює система? Друк
У 2012 р. кількість благодійних пожертв, наданих через Інтернет на глобальному рівні, збільшилася на 228% порівняно з 2011 р. і становила 3,6 млрд дол., що у свою чергу на 22% більше, ніж у 2010 році (дані міжнародної платіжної системи PayPal). Благодійність он-лайн, або надання благодійних пожертв через Інтернет — новий глобальний тренд, який кинув виклик старим підходам до філантропії, залучаючи до благодійності кожного, хто має банківські платіжні картки та доступ до Інтернету. За час використання Інтернету цей спосіб збору коштів набув популярності і встиг зарекомендувати себе як високоефективний, надійний і дуже зручний. Величезний потенціал онлайн-світу для розвитку благодійності вже зрозуміли і в Україні. 
Свідченням того є запуск і підтримка Фондом Віктора Пінчука проекту "Українська біржа благодійності" (ubb.org.ua) — загальнонаціональної інфраструктури для збору благодійних пожертв через Інтернет. Проте вітчизняне законодавство має свої підводні камені, які заважають вітчизняній благодійності набути широкого масштабу в Інтернеті. 
 
Щедрість он-лайн
 
Минулого року Онкологічний центр імені М.Андерсона Техаського університету (США) через Інтернет отримав разову благодійну пожертву у розмірі 1 млн дол. Це поки що найбільша разова пожертва за коротку історію інтернет-благодійності. Проте цифри свідчать, що онлайн-благодійники все ж таки щедріші за своїх офлайн-колег. Так, наприклад, сума "середнього чека" пожертви он-лайн на підтримку глобального Фонду захисту навколишнього середовища становить 40–50 дол., тоді як розмір пожертви оф-лайн готівкою або банківським переказом — удвічі менший (20–25 дол.). За різними дослідженнями, щорічно інтернет-благодійність у розвинених країнах зростає на 25–40% (дослідження BlackBoud, 2011 р.). Висока динаміка розвитку інтернет-технологій стала причиною того факту, що обсяги масової благодійності он-лайн в країнах США та Західної Європи вже перевищили відповідні обсяги благодійної допомоги, надані традиційними способами — у вигляді готівки, безпосередніх банківських переказів тощо. Так, загальний обсяг наданої благодійної допомоги в США оцінюється у 300 млрд дол. 
 
Завдяки благодійності он-лайн змінюється світ. Приклад? Достатньо зайти на сторінку благодійного фонду Вікімедія, яка адмініструє Вікіпедію, п'ятий найбільш відвідуваний сайт у світі. Згідно з річним звітом за 2011–2012 рр. існування Вікіпедії стало можливим лише завдяки благодійності он-лайн: понад мільйон людей протягом останніх двох років надали більше ніж 30 млн дол. благодійних пожертв на різні суми і в різних національних валютах, а понад 80 тис. волонтерів відредагували 139,4 млн текстів, додали 3,3 млн статей та завантажили 2,9 млн візуальних, аудіо- та відеофайлів. 
 
Особливістю благодійності он-лайн є масовість, яка дає змогу навіть незначним сумам стати каталізатором змін. Так, завдяки новітнім технологіям та платіжним системам неприбуткові організації почали отримувати вигоду з мікропожертвувань, які раніше були занадто дорогими для опрацювання. І хоча середній онлайн-чек перевищує розмір пожертви оф-лайн, відповідно до даних платіжної системи PayPal, середній розмір благодійної пожертви на глобальному рівні знизився 2011 р. на 0,71 дол., водночас загальна сума наданих коштів некомерційним організаціям збільшилася на 20%. Ці досягнення стимулювали розвиток новітніх підходів до залучення людей до благодійності і відкрили цілий світ нових можливостей як для некомерційних організацій, так і для бізнес-компаній. 
 
Комерційні онлайн-компанії не залишилися осторонь сучасних трендів — як частина корпоративної соціальної відповідальності вони створюють можливості для поширення культури благодійності серед своїх користувачів. Так, компанія eBay створила окремий розділ eBay Giving, на якому надає можливість людям підтримати неприбуткову організацію під час купівлі-продажу на eBay.com. У 2012 р. кількість залучених пожертв через eBay Giving збільшилася на 14%, що становило 72 млн дол. Окрім того, eBay пропонує своїм клієнтам, які розраховуються за покупку, додати мінімум один долар на благодійність через сервіс Give@Checkout. Минулого року саме через цей сервіс було зібрано понад 3,6 млн пожертвувань, з яких майже 99% було надано в розмірі 5 дол. і менше. 
 
Революціонери 
 
Онлайн-біржа благодійності — термін, що описує діяльність інтернет-структур, які почали з'являтися з розвитком благодійності он-лайн з головною метою — надати можливість будь-кому підтримати діяльність неприбуткової організації або добру справу у будь-якому куточку світу, інвестуючи свої гроші, час або досвід.
 
Історія розвитку благодійних бірж бере свій початок з ініціативи Світового банку, який 1997 р. уповноважив своїх топ-менеджерів Марі Кураіші та Денніса Вайтла розробити інноваційний підхід до боротьби з бідністю. Так виникла Біржа розвитку Світового банку (World Bank's Development Marketplace) — ініціатива, яка дала значний поштовх для розвитку глобального ринку благодійності он-лайн. Марі та Денніс побачили величезний потенціал ідеї і, покинувши Світовий банк, створили першу глобальну біржу благодійності Global Giving — веб-сайт, який дозволяє неприбутковій організації з будь-якого куточку світу залучити благодійні пожертви. Global giving працює з 2002 р. і за цей час понад 328 тис. людей надали через сайт майже 86 млн дол. пожертв, підтримавши таким чином понад 8 тис. благодійних та соціальних проектів у різних країнах.
 
Згодом подібні сервіси під різними назвами почали з'являтися по всьому світі (Give India — в Індії, Brazil Social Stock Exchange — у Бразилії, Greater Good South Africa — у Південній Африці, Help Argentina — в Аргентині) і дуже швидко стали важливими гравцями вітчизняних секторів благодійності. 
 
Біржі благодійності змінили правила гри надання благодійних пожертв, запропонувавши потенціальним благодійникам прозорий, швидкий та ефективний механізм із величезним вибором соціальних проектів-пропозицій. Вони надали доступ до нових джерел ресурсів на творчі ідеї та проекти, на які могли б ніколи не знайти фінансування за рахунок традиційних благодійних структур і благодійних підходів. 
 
З іншого боку, біржі благодійності надали унікальну можливість бізнесу брати участь у реалізації благодійних проектів, змінювати світ навколо себе і при цьому не нести додаткових витрат — на персонал, який відстежує результат проекту, листування та спілкування з одержувачами благодійної допомоги. 
 
В Україні першим проектом, у якому зустрілися Інтернет, благодійність та новітні технології, стала Українська біржа благодійності (ubb.org.ua), яка за півтора року своєї діяльності засвідчила, що українці готові надавати пожертви он-лайн. "За минулий рік Українська біржа благодійності (УББ) залучила грошима майже мільйон гривень на найрізноманітніші проекти зі всієї Україні, а на сьогодні ця цифра вже перейшла межу в 2 млн 800 тис. грн. У 2012 р. УББ підтримало понад 2500 донорів, завдяки цьому було реалізовано більше ніж 40 проектів. У середньому розмір пожертви від звичайних українців становив понад 
50 гривень. Українці більше готові жертвувати гроші на хворих дітей і на притулки для тварин. На ці проекти зібрати кошти набагато легше, ніж на допомогу бездомним або дорослим людям, що потрапили у важку життєву ситуацію, чи на проекти у сфері культури, освіти та спорту. Проте ми вважаємо, що важливо створити місце, в якому буде представлено максимально широку палітру благодійних проектів", — зазначає директор УББ Ірина Гуцал. 
 
І хоча офіційний старт УББ відбувся наприкінці січня 
2012 р., йому передували роки підготовки. Чимало зусиль пішло на переговори з банками та платіжними сервісами, які б дозволили підключити УББ до інтернет-еквайрингу, інструменту, який надає можливість користувачам платіжних карток здійснити переказ благодійної пожертви через Інтернет з дотриманням вимог українського законодавства. 
 
Колізія українського законодавства
 
Право благодійних організацій залучати кошти на благодійність шляхом використання платіжних інструментів закріплено законодавством України. 
 
Так, відповідно до статті 5 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох її видів. Зокрема, одним з таких видів є публічний збір благодійних пожертв. Згідно зі статтею 7 цього ж закону, публічним збором благодійних пожертв визначається добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема з використанням засобів електронного зв'язку або телекомунікації, для досягнення цілей, визначених вказаним законом. Тобто переказ коштів он-лайн, що можливий з допомогою використання системи інтернет-еквайрингу, є одним із видів залучення коштів на благодійну діяльність в Україні. 
 
Проте при спробі благодійними організаціями отримати доступ до послуги інтернет-еквайрингу, благодійні організації наражаються на низку перешкод. "Українські банки, які надають послуги інтернет-еквайрингу, пропонують благодійним організаціям укладати угоди "на загальних підставах", як інтернет-магазину, а для благодійних і громадських організацій це абсолютно неприйнятно. Річ у тому, що благодійні кошти, зібрані таким чином, можуть трактуватися як прибуток (оплата послуг/товарів), і, як наслідок, виникає необхідність сплатити податок на прибуток, у результаті чого благодійна організація ризикує втратити статус неприбутковості", — коментує ситуацію І.Гуцал.
 
Причина в тому, що одним з основних документів, яким фінансові установи України керуються при здійсненні своєї діяльності, є Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (затверджене постановою правління Нацбанку України №223 від 30.04.2010 р.), відповідно до якого еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування суб'єктів господарювання і здійснення операцій з видачі готівки користувачам спеціальних платіжних засобів, які не є клієнтами емітента, а також проведення розрахунків з ними за операції, здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.
 
Проте слід зазначити, що згідно із Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. 
 
Тобто офіційне визначення терміна "еквайринг", дане в Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", не обмежує його використання лише для суб'єктів господарювання — комерційних структур, але одночасно, виходячи з норм пункту 14.18 статті 14 відповідного закону, можливість використовувати еквайринг надано лише суб'єктам господарювання. 
 
Оскільки між згаданими законом і положенням є розбіжності щодо визначення терміна "еквайринг", фінансові установи вважають для себе неможливим укладання з неприбутковими організаціями договорів про надання послуг інтернет-еквайрингу. 
 
На практиці це підтверджують і представники банків. Зокрема заступник голови правління ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" Еліна Полонська зазначає: "У законі "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а саме в положенні "Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", визначено відносини між банком та торговцем як суб'єктом підприємницької діяльності, що має право відповідно до певного договору з Банком приймати до обслуговування платіжні інструменти (в тому числі банківські платіжні картки) з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг. Благодійна фундація за своїм видом діяльності не відноситься до даного визначення, бо не є прибутковою організацією, тобто не продає товарів і не надає послуг. Таким чином, головною перешкодою при укладанні договору з банком є те, що на рівні відповідних законодавчих актів немає чіткого визначення благодійної організації як суб'єкта інтернет-еквайрингу".
 
Питанням встановлення чітких, прозорих та доступних правил використання інтернет-еквайрингу благодійними організаціями для збору коштів он-лайн в Україні на благодійну діяльність почав займатися Український форум благодійників, який звернувся до Незалежної асоціації банків України з пропозицією спільно знайти вихід із ситуації, що склалася. 
"Представники банків підкреслили необхідність забезпечення банківською системою України надання послуг з інтернет-еквайрингу всім видам клієнтів, у тому числі некомерційним організаціям. В ході обговорення цього питання члени Незалежної асоціації банків України засвідчили зацікавленість у всебічному розвитку ринку банківських послуг з метою забезпечення різноманітних потреб клієнтів і прийняли рішення звернутися до Нацбанку України з проханням надати роз'яснення, які знімуть проблеми із впровадженням банками послуг інтернет-еквайрингу для благодійних та інших некомерційних організацій", — коментує ситуацію координатор Комітету з питань банківської інфраструктури та платіжних систем Незалежної асоціації банків України Володимир Єременко.
 
Справді, чітка позиція Нацбанку щодо можливості укладання фінансовими установами України договорів про надання послуг інтернет-еквайрингу з неприбутковими організаціями дасть українським банкам та неприбутковим організаціям змогу полегшити умови співпраці, а також сприятиме контакту благодійних організацій з благодійниками, що, відповідно, збільшить обсяги благодійних надходжень он-лайн. Тобто дозволить ефективніше допомагати тим, хто потребує допомоги. А це, зазвичай, представники соціально вразливих верств населення: інваліди, особи похилого віку, хворі та ін.
 
Приведення Нацбанком Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене Постановою правління Національного банку України від 30.04.2010 р. №223, у відповідність до норм Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" сприятиме розвиткові банківського сектора, збільшенню прозорості та підзвітності в діяльності неприбуткових організацій, розвиткові в Україні системної філантропії та дасть змогу кожному українцеві долучитися до доброї справи через онлайн-інструменти благодійності. 
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST