Новий відлік історії меценатства Друк

Микола Рогуцький переконаний , що держава не зможе порятувати культуру і мистецтво від безгрошів’я без допомоги меценатів

Микола Рогуцький переконаний , що держава не зможе порятувати культуру і мистецтво від безгрошів’я без допомоги меценатів

19 серпня у Львові зареєструвалась ще одна благодійна організація - Галицька ліга меценатів. 720-та за списком, але, як каже її засновник, відомий на Львівщині бізнесмен та меценат Микола Рогуцький (на фото), - особлива за намірами та метою. 

 
В чому ж полягають її основні цілі, ми вирішили дізнатись у пана Миколи.

- Миколо Богдановичу, реєстрація Галицької ліги меценатів співпала з великим релігійним святом Спаса. Це простий збіг обставин, чи ви завчасно вибрали дату?

- Мені подзвонили із Львівського управління юстиції та запросили отримати реєстраційне посвідчення 19 серпня. Тож вибору дати не було. Але я сподіваюсь, що ми справді отримали Боже благословення, і це додає віри в успіх нашої справи.

- Чи були якісь емоції, адже ви створили організацію, про необхідність якої останнім часом говорили як представники влади, так і діячі культури, проте в ефективність та благі наміри якої мало хто вірить ?

- Отримуючи посвідчення про реєстрацію Галицької ліги меценатів, я пережив справжню бурю емоцій – це і радість, і гордість і розуміння великої відповідальності, яку я, Микола Рогуцький, взяв на себе. Одна справа, коли ти сам допомагаєш, зовсім інша – знайти однодумців, об’єднати людей, донести до них справжній зміст і призначення меценатства. Я знаю, що багато хто не зрозуміє і прийме це як ще один спосіб Миколи Рогуцького виділитись серед інших. Я не збираюсь нікому нічого доказувати – кожен має право думати що хоче, але я зробив рішучий крок і не не маю наміру відступати від своїх задумів. Є люди, які творять історію, є люди, які беруть участь у загальному процесі, а є люди, які просто спостерігають. І я не побоюсь сказати, що вирішив створити нову історію меценатства на Галичині.

А скептикам скажу: не вірите в те, що Галицька ліга меценатів здатна на великі справи? Що ж, залишайтесь з тими, хто просто спостерігає, тільки подумайте, яку славу залишите по собі. Я ж упевнений, що до нас підуть люди, котрі готові творити нову історію і вписати в неї свої імена.

- Це серйозна заява, нас читають тисячі людей, чи не боїтесь, що з часом вас звинуватять у марнославстві, адже люди звикли до пафосних заяв і майже втратили віру в добрі починання?

- Перед тим, як ви висловились, "зробити пафосну заяву", я добре підготувався: ознайомився з історією меценатства Галичини. І зрозумів, що ми маємо імена, гідні наслідування – грек за походженням Корнякт, архітектурними спорудами якого ми маємо можливість пишатись сьогодні, граф Станіслав Скарбек, на кошти якого збудовано найбільший у Європі XVIII століття драматичний театр (сьогодні це театр імені Марії Заньковецької), граф Дідушицький – фундатор єдиного природничого музею і заповідника, Софія Ганель, митрополит Андрей Шептицький. Ці люди щедро ділились з громадою своїми статками, і саме тому їх пам’ятатимуть і наші нащадки. Натомість, нам вони не пробачать руїн замків, занедбаних театрів і того стану культури, який сьогодні маємо.

Не боюсь, бо я бачу, що у Львові за останні роки дуже багато людей бізнесу – це Петро Писарчук, Петро Димінський, Юрій Кульчицький, Дмитро Кожан, Петро Буряк – не словами, а коштами допомагають у реставрації пам’яток архітектури, проведенні мистецьких, спортивних заходів.

Не боюсь, бо сам маю свою маленьку історію меценатства. Я допомагав коштами Львівській філармонії, Оперному театру, вже 7 років підтримую фестиваль української пісні "Молода Галичина", і мені приємно спостерігати, як цей фестиваль доріс до статусу міжнародного і визнаний кращим серед фестивалів молодих талантів в Україні. Як колишній спортсмен, я взяв на себе утримання футбольної команди ветеранів "Карпат", проведення дитячого футбольного турніру "Пам’яті Вараксіна", турніри з професійного боксу та багато інших. І для мене – це справа честі, продовження добрих справ мого діда – Миколи Рогуцького, якого й досі пам’ятають на Самбірщині, бо був не просто заможним, а вмів підтримати людей, і його хата ніколи не була скраю!

Не боюсь, а просто маю велику віру в себе і в людей, яким небайдуже, в якому місті вони живуть і яку славу залишать по собі.

- Яку мету ставить перед собою Галицька ліга меценатів?

- Грандіозні, щоб не сказати наполеонівські! (Сміється). Львів завжди був центром культури. Тут надрукували першу книгу, співала велика Соломія Крушельницька, жив і творив Іван Франко, а за роки незалежності багато львів’ян стали відомими не тільки в Україні, а й в цілому світі! А хіба не міг Роман Віктюк, Олександр Пономарьов, Славко Вакарчук та багато інших жити і творити тут?! Могли б... якщо б Львів не втратив свої позиції мистецького центру, якби отримали належну суспільну та матеріальну підтримку.

- Чи не хочете ви сказати, що Галицька ліга меценатів готова надати таку підтримку?

- Я думаю, що для всіх настав час зрозуміти, що у держави ніколи не буде коштів на культуру та мистецтво і нема чого на неї за це ображатись. Саме меценати у всі часи брали на себе цей суспільний обов’язок – і в давньому Римі, і до 1939 року в Галичині. У всі часи вони мали повагу і визнання народу. Це окрема тема – у нашому суспільстві ще не сформувалось правильне ставлення до благодійництва, і дуже часто народ сприймає це як "з жиру бісяться". Я думаю, це тому, що люди не бачать реального результату – проводяться поодинокі акції, збираються кошти на проведення днів міста, днів пива і так далі. Це називається – погуляли і забули. Тому перед Галицькою лігою меценатів стоїть нелегке завдання – відродити традиції меценатства і показати реальний результат своєї роботи. А для цього потрібно консолідувати зусилля, адже поодинці це зробити просто неможливо!

- На яку підтримку розраховуєте, започаткувавши таку велику справу?

- В першу чергу – на розуміння. Не тільки бізнес-еліти - саме за неї я впевнений - більшість справжніх людей бізнесу відгукнуться на мій заклик об’єднання у Галицьку лігу меценатів, бо це можливість виконати свій громадянський обов’язок і показати себе з кращої сторони. Не тільки влади – бо це їй вигідно, коли бізнес бере на себе зобов’язання у сфері культури. На даному етапі створення та становлення нам дуже потрібна підтримка засобів масової інформації. Бо саме через них маємо можливість донести до людей свої наміри і показати реальні справи. Окрім того, я вважаю, що про людей, які справді є благодійниками, просто необхідно розповідати! Не для піару, а для того, щоб ними пишались їхні діти, колеги, щоб з них брали приклад! Більшість телеканалів, радіо, газет мають власників, і я розумію, що це – бізнес. Але я дуже розраховую на те, що вони допоможуть Галицькій лізі меценатів стати на ноги і зроблять це справою своєї честі. Тільки так, усі разом – бізнесмени, влада та мас-медіа – ми зможемо втілити свої задуми.

- Хто може стати членом Галицької ліги меценатів?

- Як я вже казав, перед тим, як зробити цей крок, я вивчав досвід не тільки минулого, а й проаналізував діяльність нинішніх об’єднань, що називають себе меценатами. На жаль, дуже розчарувався. Деякі просто таким способом хочуть потішити своє его орденами, титулами та пишними балами, інші – заробити собі на життя. Тому вирішив, що Галицька ліга меценатів вирізнятиметься не тільки метою, а й структурою – ми не збираємось створювати штат працівників, усе буде прозоро, колегіально й відкрито.

Тож членом ГЛМ може стати кожен, хто розділяє наші погляди і готовий підтримувати проекти, які приймаються на загальних зборах. Не потрібно рекомендацій, головне, щоб людина керувалась у житті принципами людяності і допомоги, керувалась філософією свого серця. Це може бути як фізична, так і юридична особа, адже не секрет, що за кожним підприємством стоїть керівник – людина, а вже потім торгова марка чи бренд.

- Які напрями культури та мистецтва отримають найбільшу підтримку Галицької ліги меценатів?

Ми розуміємо, що допомоги потребують усі напрями культури та мистецтва. Але так само розуміємо, що допомогти усім не в змозі. Тому обиратимемо проекти, найбільш актуальні та цікаві з точки зору сприйняття суспільством. Одразу ж заявляю: Галицька ліга меценатів відмовлятиме тим, хто розраховує на особисту вигоду. Окремою темою є освітні проекти, адже наші діти – це наше майбутнє. Проведення регіонального конкурсу "Мій рід", в якому учні змагатимуться у кращому дослідженні свого родоводу, – стане постійним і, сподіваюсь, знайде підтримку в управлінні освіти, зацікавить дітей та вчителів достойними призами. Плануємо проводити великі концерти, кошти від яких будемо направляти на об’єкти, схвалені на загальних зборах. Велике місце у нашій діяльності буде відведено збереженню та відродженню архітектурних пам’яток.

- З чого починає свою діяльність Галицька ліга меценатів?

- З виключення з правил. Хоч, як я казав, основний напрям діяльності Галицької ліги меценатів – підтримка культури та мистецтва, ми вирішили, що перед народним лихом відступають навіть музи. Тому перший благодійний захід ми вирішили провести з метою збору коштів для постраждалих від повені у Львівській області.

1 вересня у Львівській опері Галицька ліга меценатів проводить благодійний концерт за участю хору Турецького. Кошти від концерту підуть на цільову допомогу тим, хто найбільше потерпів від стихійного лиха. Наразі ми виїжджаємо в села, на місцях спілкуємось з людьми, складаємо списки і, виходячи з суми, зібраної з концерту, будемо переводити кошти на особисті рахунки. А потім проконтролюємо їх використання. Саме контроль за використанням коштів – одна з основних вимог Галицької ліги меценатів.

- Чому саме хор Турецького?

- Я чув це запитання від багатьох, деякі навіть обурювались. Так, звичайно, можна було б запросити "дешевших", наших зірок. Але цей колектив, без перебільшення, здобув світове визнання, і львів’яни отримають можливість побувати на справжньому, незабутньому святі.

- Мені залишається побажати Вам успіхів у втіленні такого грандіозного задуму.
Анна ЛЕА,
  Високий Замок, 04.09.2008
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST