"Особливі" діти також хочуть відпочивати Друк

В Україні близько 62 тисяч дітей-інвалідів. Щороку їхня кількість збільшується на понад 10 тисяч осіб. За даними програми "Радість дитинства – вільні рухи" (спільного проекту МБФ "Україна-3000" і компанії "ТНК-ВР Коммерс"), 18000 "особливих" дітей мають діагноз ДЦП. Упродовж навчального року вони зайняті у школах, дитсадках і спеціалізованих реабілітаційних закладах. А що їм робити влітку?

В Україні близько 62 тисяч дітей-інвалідів. Щороку їхня кількість збільшується на понад 10 тисяч осіб. За даними програми "Радість дитинства – вільні рухи" (спільного проекту МБФ "Україна-3000" і компанії "ТНК-ВР Коммерс"), 18000 "особливих" дітей мають діагноз ДЦП. Упродовж навчального року вони зайняті у школах, дитсадках і спеціалізованих реабілітаційних закладах. А що їм робити влітку?

Як повідомила представник програми Дар’я Ліліна, влітку на допомогу батькам приходять реабілітаційні центри, які за власні кошти організовують дитячий відпочинок у таборах. Але вони також мають низку проблем. Передусім через небажання керівництва дитячих таборів приймати дітей з особливими потребами та непристосованість закладів відпочинку для перебування хворих на ДЦП.

Ось що розповів Тарас Пономаренко – виконувач обов’язків керівника відділу зовнішніх зв’язків навчально-реабілітаційного центру "Джерело", м. Львів:

– Цьогоріч вихованці "Джерела" побували в таборі "Карпати" у смт Рибник Дрогобицького району. Наступного року плануємо збільшити час перебування дітей з особливими потребами на природі та серед друзів. Але є чимало проблем, зокрема неадаптованість цих таборів для перебування дітей-інвалідів. Найперше впадає в око непристосованість приміщень: сходи, різноманітні архітектурні бар’єри. Здорові люди не замислюються над тим, якими це може стати перешкодами для неповносправної особи. Або ж питання вбиралень і ванних кімнат. Ви навіть не уявляєте, з якими проблемами зіштовхуються інваліди. Крім того, дітей з особливими потребами неможливо відправити на відпочинок без супроводу батьків або волонтерів, а на це потрібні кошти, яких держава не виділяє.

Іще одна проблема – небажання директорів таборів брати на відпочинок неповносправних дітей. Такий випадок трапився цьогоріч у м. Скадовську, коли керівник табору “Романтик” відмовився взяти наших дітей, мотивуючи своє небажання тим, що його заклад є оздоровчим, і в ньому не передбачено відпочинок дітей-інвалідів. Узагалі свої відмови директори таборів виправдовують тим, що для “особливих” дітлахів відпочинкові заклади мають бути не оздоровчими, а санаторно-курортними. Але за цим стоїть небажання вникнути у проблему.

Справами дітей-інвалідів, серед яких і літній відпочинок, нині опікуються й установи охорони здоров’я, й органи праці та соціального захисту населення, а також установи у справах сім’ї та молоді, обласні держадміністрації. Але кожна з цих структур працює за власним планом, їхні дії недостатньо узгоджені, внаслідок чого страждає загальна справа.

Отож фактично реабілітацією охоплено не більш ніж 10% дітей-інвалідів. Завдяки роботі благодійних інституцій відсоток трохи зростає, але це не вирішує проблеми загалом. Залишається сподіватися, що громадянське суспільство, яке в Україні тільки формується, навчить чиновників виконувати свої прямі обов’язки й узгоджувати міжвідомчу роботу. Заради дітей. Адже вони – наше майбутнє.

Василь ХУДИЦЬКИЙ,
  Львівська газета, 26.08.2008
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST