Відкриті списки не вигідні нардепам Друк

Розмова з Романом Кошовим, головою ЛОГО Комітету виборців України

Розмова з Романом Кошовим, головою ЛОГО Комітету виборців України

Попри те, що наші політики готові проводити вибори ледь не щороку, вони зовсім не готові вдосконалювати виборче законодавство. Дуже часто питання забезпечення якомога більшої прозорості та демократичності виборів обмежуються лише популістськими заявами, які ніхто й ніколи не втілить у життя.

Один із таких моментів – створення реєстру виборців. Щоразу напередодні виборів якась із політичних сил починає порушувати це питання, адже відсутність відповідного реєстру дає широкий простір для маніпуляцій із підсумками народного волевиявлення через неточності у списках. Однак вибори минають, їх, попри численні зауваження та порушення, оголошують легітимними та демократичними, і про реєстр забувають. До наступних півроку перед новими виборами.

Про те, на якій стадії нині перебуває створення реєстру виборців, чому це питання досі не вирішили й кому вигідно "підвісити" його в повітрі – у розмові з головою ЛОГО Комітету виборців України Романом Кошовим.

Чи ведуть в Україні роботу зі створення реєстру виборців і на якій стадії вона? 

Так, його створюють. При оргвідділах в органах місцевого самоврядування утворено групи з реєстру виборців. Але цю роботу виконують доволі повільно. Наскільки я розумію, причина в тому, що вибори ще не “на носі”. Відповідно, всі ставляться до цього дуже вальяжно. 

Чи впливає відсутність реєстру виборців на фіксування точності їх підсумків?

На сьогодні – не впливає ніяк, тому що за весь час існування України вибори не відбувалися за реєстром виборців, але результати були, і їх визнавали легітимними. Річ у тім, що реєстр виборців не є основою для проведення чесного та незалежного волевиявлення. Однак це є своєрідною панацеєю, ліками від того, щоб хтось не спробував робити махінацій із підсумками голосування, базуючись на неточностях у списках виборців. Тому що фактично за останні п’ять років постійні нарікання на якість списків виборців лунають з усіх боків – і від учасників виборів, і від міжнародних експертів. 

Саме для того, щоб якось зменшити кількість помилок у списках виборців, і створювали відділи реєстру виборців. Проте нині в Україні, особливо впродовж останнього року, патова ситуація, зокрема і в ЦВК. Та й, зрештою, поки що немає виборів, тому значної уваги цій темі не приділяють. Упевнений, що реєстр виборців сформують, але сформують за планом на наступні чергові вибори, тобто 2010 року. На це вже закладено кошти в бюджеті, створено відділи в усіх органах місцевого самоврядування, отже, якусь роботу здійснюють. Але реально роботу вестимуть – знаю це з особистого досвіду –  за півроку, можливо, за дев’ять місяців до виборів.

Як ви слушно зауважили, напередодні кожних виборів активно загострюють увагу на необхідності створення реєстру виборців, але коли вони минають, інтерес до цього поступово згасає. Можливо, причина в тому, що комусь вигідно тримати ситуацію в такому "підвішеному" стані, щоб під час самого голосування чи підрахунку голосів мати змогу для, скажімо, певного маневрування? 

Звичайно, це цікавить багатьох. Також чимало зацікавлені в тому, щоб мати доступ до цього реєстру. Це трохи дивна ситуація: з одного боку, в законодавстві вказано, що доступ до реєстру виборців є обмеженим, а з іншого – згідно з виборчим законодавством, довірена особа будь-якого кандидата чи будь-якої політичної сили може ознайомитися з ним, щоб мати змогу перевірити, чи правильні в ньому відомості. Тобто це ніби й таємна інформація, але водночас будь-хто, зареєструвавшись депутатом і призначивши собі кількох довірених осіб, має право перевірити реєстр. Але, думаю, найважливіше, що в Україні люди, які відповідальні за ухвалення виборчого законодавства, не готові затверджувати таке виборче законодавство, яке унеможливлювало б фальсифікації.

Тобто нині, коли вони говорять про реформу виборчого законодавства чи про те, щоб якось його поліпшити, законодавець думає насамперед про те, щоб залишитися у Верховній Раді, а не про те, як провести чесні вибори. Ще 1998 року наша організація подала концепцію виборчого кодексу. Але оскільки там не було передбачено можливостей маніпулювати волевиявленням, то найбільші парламентські фракції були категоричними противниками цього кодексу й тоді його заблокували. Тепер вони знову повертаються до цієї ідеї, але можуть настільки викривити саму ідею й суть навіть того самого реєстру виборців, що ми знову побачимо дуже смішну та навіть колаптичну ситуацію. 

Тобто ви вважаєте, що популярні нині розмови про необхідність змінити виборче законодавство, ввівши відкриті списки тощо, є лише популізмом? 

Цілком! Жодному депутатові у Верховній Раді є невигідними відкриті списки. Жоден депутат на місцевому рівні не зацікавлений у виборах на мажоритарній основі. Все, що вони говорять, – це винятково популізм. Тому що, правду кажучи, лише одиниці навіть теперішніх депутатів міської чи обласної ради готові йти через мажоритарні округи. Але оскільки виборець чекає цього, то вони готові обговорювати цю тему. Знову ж таки, відкриті списки – це не панацея, тому що є різні типи тих відкритих списків, і тут повторюється та сама ситуація, що й з імперативним мандатом чи скасуванням депутатської недоторканності: всі говорять, що треба, але депутати цього не хочуть і рішення не ухвалюють. Просто виходить так, що нікому це не вигідно – ні більшості, ні опозиції. Для них зручна така ситуація, яка є зараз.

І наостанок, мабуть, риторичне запитання: а вихід де? Чи є шанси, що найближчим часом щось у цьому напрямі зміниться, чи все-таки ця патова ситуація триватиме довго? 

Думаю, ця патова ситуація поступово призводить до кризи політичної, інституційно-правової, і ми це бачимо. Впродовж року держава живе в такій ситуації, врешті-решт вона прийде до колапсу, й тоді треба буде щось змінювати. І зміни відбудуться, але, думаю, не в парламенті.

Тобто це можуть бути якісь громадські заворушення? 

Ні, не обов’язково. Це може бути референдум, може бути введення президентського правління й указ президента, можуть бути, знову ж таки, якісь зміни до Конституції чи новий Основний закон, який, скажімо, просто відсуне вбік тих людей, які нині заштопорили ситуацію в парламенті. 

Ірина ГАМРИЩАК,
  Львівська газета, 22.07.2008
 
Львів відкритий для світуЛьвівська міська рада
© НГО – Портал громадських організацій Львова – NGO. Дизайн та програмування сайту – KUDEST